Як Жовква потрапила до французького нарису: несподівана історія Жоржа де Ла Фушардьє.

На фото - французький письменник і журналіст Жорж де Ла Фушардьє (1874-1946).

Чи могли ви уявити, що назва нашого невеликого галицького містечка з'явиться на сторінках твору одного з найпопулярніших французьких письменників першої половини ХХ століття? На перший погляд це здається майже неймовірним. Проте така згадка справді існує, і за нею приховується історія, яка відкриває несподівані культурні зв'язки між нашим містом і Францією. Спробуймо зрозуміти, ким був автор, звідки він міг знати про Жовкву і чому саме її назва з'явилася у його публіцистиці.

Автором нарису, в якому згадується Жовква, був французький журналіст, гуморист і романіст Жорж де Ла Фушардьє (1874-1946). За життя він належав до найпопулярніших французьких письменників, співпрацював із десятками газет і журналів, написав десятки романів. Уже сам цей факт робить появу Жовкви в його творчості надзвичайно цікавою для дослідників історії міста.

Французький письменник, який ніколи не жив у Галичині

Жорж де Ла Фушардьє народився 1 лютого 1874 року у французькому місті Шательро. Він навчався в престижному коледжі Станіслас у Парижі, здобув гуманітарну та комерційну освіту, а згодом працював журналістом і письменником. Особливу популярність йому принесли сатиричні романи та цикл творів про персонажа Буіфа.

На відміну від багатьох письменників Центральної Європи, Ла Фушардьє не мав жодного відомого родинного чи біографічного зв'язку з Галичиною. Він не народився в Жовкві, не навчався тут і, наскільки сьогодні відомо, ніколи не відвідував місто.

Саме тому виникає закономірне питання: звідки французький письменник знав про Жовкву?

Жовква як частина європейського єврейського світу

Найімовірніше, відповідь слід шукати у великих міграційних процесах кінця XIX - першої половини ХХ століття.

До Другої світової війни Жовква була містом із численною єврейською громадою. Її мешканці займалися торгівлею, ремеслами, виробництвом хутряних і шкіряних виробів, були власниками магазинів, майстерень і невеликих підприємств. Саме представники цих професій найчастіше емігрували до Західної Європи.

У першій половині ХХ століття значна кількість вихідців із Галичини, зокрема із Жовкви, оселилася у Франції. Париж, Ліон, Марсель та інші великі міста стали новими домівками для єврейських купців, кушнірів, шевців, кравців і торговців із нашого краю. Вони створювали земляцькі громади, підтримували зв'язки між собою, видавали спогади, засновували благодійні товариства і не втрачали пам'яті про рідне місто.

Саме в такому середовищі французький письменник цілком міг уперше почути назву Жовква.

Чому саме Жовква?

Документальних підтверджень того, що Ла Фушардьє був особисто знайомий із вихідцями із Жовкви, наразі не виявлено. Проте сама згадка міста навряд чи була випадковою.

Для французького читача назва «Жовква» була абсолютно невідомою. Автор міг використати будь-яке інше місто Східної Європи, однак обрав саме Жовкву. Це свідчить, що ця назва вже існувала у його інформаційному просторі.

Найбільш логічним поясненням є контакти із єврейськими емігрантами з Галичини. Франція міжвоєнного часу стала одним із головних центрів їхнього життя. Саме вони могли розповідати письменникові про далеке містечко неподалік Львова, яке залишилося на їхній батьківщині.

Маленьке місто у великій європейській культурі

Історія згадки Жовкви у творі Жоржа де Ла Фушардьє нагадує, що наше місто ніколи не було ізольованим провінційним осередком. Через своїх мешканців воно було вплетене у широку мережу європейських культурних і торговельних зв'язків.

Єврейські родини, які залишали Жовкву, везли із собою не лише професійні навички чи капітал. Вони переносили пам'ять про місто, його назву, його атмосферу. Саме завдяки цій пам'яті Жовква могла опинитися на сторінках французької періодичної преси.

Але найцікавіше не сама згадка назви міста. У наступному дописі я покажу уривок із нарису Ла Фушардьє, у якому головним героєм стає юнак із Жовкви. Це невеликий текст, але за ним стоїть драматична людська історія, що змушує по-новому поглянути і на наше місто, і на тогочасну Європу.

Немає коментарів:

Дописати коментар