Жовківські мультикультурні студії: на перехресті століть (І пол. ХХ ст): Жовква на фотографіях І пол. ХХ ст.

Жовква на фотографіях І пол. ХХ ст.

Вулиця Ланікевича ( воїнів УПА)

Вулиця Ланікевича, до якої вела Звіринецька брама. Це була одна з найсучасніших вулиць, з найвищим будинком у місті – «Finans Dyrekcja», податково-фінансова інспекція. Далі були казарми колись австрійської, а згодом польської армії. В них була військова школа верхової їзди. На вулиці Ланікевича жила місцева аристократія. Поряд із школою верхової їзди стояв величезний будинок, у якому колись жив граф Кінський, родич Франца Йосифа ІІ. Навпроти дирекції була невелика вілла графині Калиновської, приналежність до відомої та видатної родини. Поруч була міська пошта та сад «Королівські вали», створені за часів розквіту Жолкевських і Собеських, де проводилися фестивалі та благодійні базари, де збирали гроші для Керен Каджемет і для халуків (піонерів) до Палестини.

Біля південного виходу з саду стояла величезна прекрасна будівля – спортивний центр для польської молоді «Sokół» із кінозалом, де кілька разів на тиждень демонстрували фільми. У головній залі «Соколу» влаштовувалися театральні вистави польських та єврейських колективів.

Якщо продовжити вулицею Ланікевича, то потрапимо на величезну площу під назвою «Тарговіца», адже тут кілька разів на рік торгували кіньми та худобою. У вихідні дні територія використовувалася як пасовище. На площі Тарговіца було спортивне поле, де грали три футбольні команди.

Вулиця Львівська

На світлині 1914 року головна вулиця Жовкви - Львівська. Сьогодні ця вулиця теж має таку назву. Зліва кам'яниці не збереглися, вдалині можна побачити Домініканський костел (сьогодні греко-католицька церква Йосафата).

Джерело: Jerzy Morgulec, "Słownik nakładców i wydawców pocztówek na Ziemiach Polskich, oraz poloników". Cz. 4, Warszawa 2001 r.

Електронний доступ Тут

❇️❇️❇️❇️❇️❇️❇️

Площа Вічева (Ринок)

На цій довоєнній світлині 1918-1939 рр. - площа Ринок. Її нам вдалося віднайти у центрі міської історії Львова.

Фотографія ринкової площі. Джерело: міський медіаархів центру міської історії Львова

Прямокутник старовинної ринкової площі в Жовкві з північного боку замикається комплексом споруд церкви та монастиря василіан ( тепер площа Вічева). Праворуч, від сходу, можна бачити торгові ряди - довгий ряд кам'яниць з підсіннями, частина яких була знищена у роки війни. Між тим, кам'яниці з відкритими галереями-аркадами - підсіннями - являють собою єдиний в Україні зразок ренесансних житлових будинків. Королівським привілеєм 1608 р. купувати та продавати товар дозволялося тільки на Ринку, з того часу тут проводились 4 щорічні та 2 щотижневих ярмарки. На передньому плані, перед кінною бричкою бачимо стовп, який вказує напрямки руху - таких маркувань міста не стало після приходу радянської влади. Ліворуч, з північного боку площі, видно куполи церкви Різдва Христового. Згадки про неї є в історичних джерелах від 1606 р., але первісний вигляд церкви не зберігся. Церква була збудована за сприяння греко-католицького єпископа Йосифа Шумлянського та короля Яна ІІІ Собєського наприкінці XVII ст., іконостас розписував відомий український живописець Іван Руткович. Діяльність церкви нерозривно пов'язана з орденом василіан, 1682 р. вони збудували монастир. Під час пожежі міста 1691 р. споруди були знищені, згоріла цінна монастирська бібліотека. 1730 р. збудовано дзвіницю, 1780 р. - двоповерхову монастирську споруду з північного боку, 1790 р. - житловий комплекс для архімандритів із західного боку. Весь василіанський комплекс був оточений муром. Після багаторазових пожеж церкву відбудували 1837 р., актуальний вигляд вона отримала після перебудови 1901 р., яку здійснив львівський архітектор Едгар Ковач. 1891 р. у так званій дяківці біля дзвіниці була відкрита знаменита василіанська друкарня, що діяла до 1939 р., видавництво отців-василіан "Місіонер" відновило діяльність на поч. 90-х рр. У 1939 р. церква та монастир були закриті радянською владою, до 1952 р. приміщення займав місцевий відділок НКВД, а церкву в 1946 р. підпорядкували російській православній церкві.

Нам також вдалося віднайти інші фото початку ХХ ст.

Джерело: Жовква у ретро фотографіях початку ХХ ст.

Походження назви Ринок пояснюють тим, що тут жили і працювали найбагатші і найвпливовіші міщани, тут проходили торги і ярмарки, урочисті процесії і святкування. Певною мірою своє значення Ринкова площа (сучасна назва – Вічева) зберегла і сьогодні: у наші дні тут проходять урочисті літургії, мітинги, святкування.

Площа має традиційну квадратну форму і за розмірами приблизно дорівнює території Жовківського замку, чим підкреслювалася рівність феодала і його підданих. Усі розміри і пропорції площі дорівнюють європейським нормам того часу.

За чотириста років своєї історії площа кілька разів змінювала своє призначення, змін зазнавало і планування площі, і забудова, і назва. Однак більшість будинків на Ринку збереглись майже без змін з часів Жолкевського і Собеського, утворюючи унікальний архітектурний ансамбль доби Ренесансу. Сучасний вигляд з гранітною бруківкою, лавами і клумбами площа Вічева отримала після реконструкції, яка тривала з 2003 по 2008 р.

Сьогодні площа Вічева виглядає так

❇️❇️❇️❇️❇️❇️❇️

Будинок колишнього Спортивного товариства "Сокіл"

Будинок колишнього Спортивного Товариства «Сокіл» був побудований наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в стилі неокласицизму. Перед головним входом була могила польському солдату. У міжвоєнний період у "Соколі" часто влаштовували єврейські, польські вистави, концерти та інші урочистості . У післявоєнний період і до 1992 року використовувався як гарнізонний клуб Радянської армії. З 1996 року — у власності районної ради. В будівлі є аудиторія/актова зала на 300 місць та інші приміщення загальною площею 1000 м2. Сьогодні будівля функціонує для занять гуртківців з танців, зліва знаходиться приміщення федерації футболу Жовківщини, а справа тренерська кімната.

джерело фотографій. цифровий польський архів

Так сьогодні виглядає колишній "Сокіл"

❇️❇️❇️❇️❇️❇️❇️

Сьогодні хочемо показати нашим читачам нову знахідку ретро світлин. Наша фото колекція стосується міста Жовква. Усі фото були зроблені у 1936 році. Автором фото є професійна фотографиня на ім’я Софія Хоментовська.

В її об’єктив потрапив центр міста, на фото бачимо місцеві храми, ратушу, пам’ятники. Досить цікавим є сюжет базару в Жовкві, адже на фото бачимо торговців, покупців. Ця цінна колекція знаходиться в Музеї Варшави.

Що відомо про авторку? Софія Хоментовська є мешканкою Аргентини. Сама вона народилась поблизу міста Пінська (сучасна Білорусь), у 1947 році емігрувала до Аргентини, де проживала в місті Буенос-Айрес. Юначим хобі Софії була професійна фотографія. Разом із друзями вона здійснювала далекі вояжі не лише по Пінському, а й Волинському Поліссі, яке межує з Білоруссю. В об’єктив також потрапляли у міжвоєнний період міста Львівщини, серед яких Жовква.

Торгівля кошиками в Жовкві. Фото: Софія Хоментовська, 1936 р. — Базарний день в Жовкві.

Місцеві продавчині в Жовкві.

Колегіата Святого Лаврентія в Жовкві. Фото: Софія Хоментовська, 1936 р. — Колегіата Святого Лаврентія в Жовкві.

Необарокова ратуша в Жовкві. Фото: Софія Хоментовська, 1936 р. — Необарокова ратуша в Жовкві.

Пам’ятник Яна ІІІ Собеського в Жовкві. Фото: Софія Хоментовська, 1936 р. — Пам’ятник Яна ІІІ Собеського в Жовкві.

Замок Собеських в Жовкві. Фото: Софія Хоментовська, 1936 р. — Замок Собеських в Жовкві.

джерело : Жовква у ретро фотографіях 1936 року

❇️❇️❇️❇️❇️❇️❇️

Велика Жовківська синагога

Листівка 1904 року. Джерело

❇️❇️❇️❇️❇️❇️❇️

На представлених сьогодні світлинах із Жовкви, що датуються Першою світовою війною (1914-1918) можемо побачити вулиці міста, місцеві храми та жителів Жовкви. Авторство світлин належить австрійським фотографам.

Джерело Тут

❇️❇️❇️❇️❇️❇️❇️

На світлині жовківська маршрутка-автобус, що перевозив пасажирів у 30-х роках ХХ ст. Її можна назвати прототипом нашої сьогоднішньої маршрутки №151.😉 Цікаво, яка була проїзду до Львова?😆 У таких маршрутках можна дізнатися головні новини, послухати місцеві плітки. Користувалися такими транспортними засобами різні верстви та національності.

Жовква на фотографіях Генріка Поддембського

Ось довоєнна Жовква 1938 року на дивовижних фотографіях знаменитого Генрика Поддембського, який загинув у німецькому таборі Вайхінген у 1945 році.