15 серпня 1895 року у невеликому приміщенні дяка неподалік жовківського монастиря запрацювала перша друкарська машина з механічним приводом. Цей день став початком величної видавничої історії Чину святого Василія Великого. Її першим керівником став Герман Бідолах.
Василіянський історик о. Михайло Ваврик так описував ту мить:
«Отак спалахнуло на українській землі могутнє вогнище релігійної думки... І з кожним роком щораз голосніший стукіт друкарських машин став супроводити монаше життя Жовківської братії».
Уже в 1897 році за ініціативою ігумена Андрея Шептицького почав виходити релігійний часопис «Місіонар», наклад якого сягав 20 тисяч примірників. Згодом з’явився і його дитячий додаток «Місіонарчик».
Протягом наступних десятиліть друкарня стала одним з найпотужніших видавничих центрів Галичини. Тут друкувалися сотні назв богослужбових, наукових, історичних, освітніх і дитячих книжок українською та церковнослов’янською мовами. Видання потрапляли не лише до вірян, але й у читальні «Просвіти» по всій Україні та далеко за її межами. З друкарнею співпрацювали Іван Франко, Кирило Студинський, Іван Крип’якевич, Михайло Возняк, Іларіон Свєнціцький та інші визначні діячі.
У радянський час друкарню двічі націоналізовували, а частину обладнання вивезли до Києва. Лише у 1993 році вона повернулася у власність отців Василіян і знову стала видавничим серцем Жовкви.
Сьогодні друкарня належить видавництву «Місіонар», зберігає свою унікальну спадщину і водночас працює на сучасному рівні — друкує книги, виконує поліграфічні замовлення, бере участь у книжкових форумах.
#Мультикультурний_світ_Жовкви
#день_в_історії
Немає коментарів:
Дописати коментар