На сторінках іноземної преси можна прочитати ось таку замітку "У Львові відбувся процес над учнем із Жовкви".
У вівторок у Львові відбувся судовий процес проти 18-річного Михайла Михальчука, колишнього учня гімназії в Жовкві, якого обвинувачували у тяжкому тілесному ушкодженні, завданому внаслідок нападу на директора гімназії. Процес мав цікаве політичне підґрунтя, оскільки вчинок учня став наслідком політичної пропаганди, що тоді поширювалася в Галичині.
Під час судового розгляду були встановлені такі обставини справи. Обвинувачений був сином заможного селянина з Мервичі й ще на початку того року навчався у четвертому класі жовківської гімназії. Незважаючи на свій молодий вік, він активно брав участь у політичному житті. Михальчук був членом москвофільської організації, яка проводила діяльність, ворожу до католицької церкви. Його викрили на поширенні листівок, у яких солдатів закликали в разі війни з Росією не стріляти в російських військових, а натомість спрямувати зброю проти власних офіцерів.
Унаслідок цього директор гімназії Еліяш розпочав щодо учня дисциплінарне розслідування. Воно завершилося виключенням Михальчука з усіх середніх шкіл Галичини. Після цього юнак повернувся до батьківського господарства в селі. Водночас він переконав себе, що саме директор є винуватцем його відрахування, і почав шукати нагоди для помсти.
26 червня Михальчук пішки вирушив до Жовкви. Із собою він приніс важкий дерев’яний кийок, загорнутий у папір, щоб не привертати уваги. Прийшовши до гімназії, він поцікавився, де перебуває директор. Йому повідомили, що той знаходиться у своєму кабінеті. Михальчук вирішив увійти до нього під приводом отримання свідоцтва про вибуття зі школи й при цій нагоді звести рахунки.
Однак у вчительській кімнаті, через яку він мав пройти до директорського кабінету, його підозрілий пакунок привернув увагу професора Тишковського. Той змусив юнака залишити загорнутий кийок у вчительській кімнаті та зайти до директора без нього.
Після цього Михальчук почав чекати директора за будівлею гімназії. Коли директор вийшов на вулицю, юнак підійшов до нього вже з кийком у руках і зажадав повернути якусь книжку, вилучену під час домашнього обшуку. Директор відповів, що книжка перебуває разом зі справою в шкільній раді й буде повернута після отримання документів назад. Сказавши це, він повернувся й рушив далі.
У цей момент Михальчук завдав йому удару кийком по потилиці та спробував утекти. Директор знепритомнів і впав на землю. Нападника невдовзі затримали та заарештували.
Прокуратура висунула проти нього обвинувачення у тяжкому тілесному ушкодженні. 29 липня справу розглянув сенат Вищого крайового суду у Львові, який визнав Михальчука винним і засудив його до п’яти місяців тяжкої в’язниці.
Засуджений прийняв вирок, однак його батько подав касаційну скаргу.
Цікаво як закінчилася ця історія?
Джерело: чеська газета Lidové noviny, 2 серпня 1913 року.
У телеграмі до «Wiener Allgemeine Zeitung» читаємо наступне.
ВідповістиВидалити26 червня у Жовкві поблизу Львова 17-річний гімназист Михальчук, який виявляв москвофільські симпатії, напав на директора гімназії Еліаша, поляка за національністю, і завдав йому важкого поранення голови залізним прутом.
Причиною вчинку стало погане свідоцтво (оцінки), за яке учень покладав відповідальність на директора.
Коментар
Ця коротка телеграма є одним із перших повідомлень про подію, яка згодом стала предметом гучного судового процесу у Львові. На відміну від докладнішої публікації в чеських Lidové noviny від серпня 1913 року, тут мотив злочину подано значно простіше — як помсту за погане свідоцтво. У пізніших повідомленнях наголошувалося, що конфлікт був пов'язаний також із політичною діяльністю Михальчука, його участю в москвофільських колах та виключенням із гімназії після дисциплінарного розслідування.
Замітка цікава ще й тим, що відображає сприйняття події австрійською пресою: вже в першому реченні підкреслювалися москвофільські погляди нападника та польська національність директора, що надавало інциденту політичного забарвлення.
А це замітка із польської газети "Gazeta Narodowa" за 28 червня 1913 р. Напад москвофільського учня на директора гімназії.
ВідповістиВидалитиІз Жовкви надходять такі подробиці вчорашнього нападу Михайла Михальчука на директора гімназії Казимира Еліяша.
Близько 11-ї години перед полуднем, коли учні вирушили до класів для підготовки до сповіді, Михайло Михальчук - учень, виключений два місяці тому з гімназії за москвофільську агітацію, син війта села Мервичі та колишній учень IV-Б класу здійснив напад на шанованого директора Казимира Еліяша.
Нападник був озброєний металевою палицею, загорнутою в папір. Він ударив директора ззаду по голові, внаслідок чого той упав на землю. На щастя, директор мав на голові твердий солом’яний капелюх, який значною мірою пом’якшив силу удару. Попри це капелюх був проламаний, а Еліяш зазнав сильного удару голови та отримав рану, яка, на щастя, виявилася незначною.
Після нападу Михальчук утік через клас IV-Б, вистрибнув із вікна до парку Адама Міцкевича і побіг у напрямку залізниці. Учні старших класів кинулися навздогін. Одному з переслідувачів він навіть погрожував стилетом. Незабаром нападника затримали за допомогою коменданта місцевого постерунку та доставили до поліції.
Подія викликала велике збурення в місті. Польська молодь зібралася біля постерунку поліції та влаштувала демонстрацію, вигукуючи гасла проти «другого Дзєґали» та «Січинського» - натяк на відомі політичні замахи того часу. Потім демонстранти вирушили до Ринку, де продовжували висловлювати своє обурення.
Тим часом у конференц-залі гімназії зібралися викладачі, міські достойники та друзі директора Еліяша. Вони висловлювали йому співчуття та радість із приводу того, що трагедії вдалося уникнути.
Як готувався напад
Михальчук прийшов до гімназії у цивільному одязі й перебував у будівлі ще з восьмої години ранку. На перервах він розмовляв із колишніми товаришами, які не підозрювали про його наміри, хоча деякі звернули увагу на його дивну поведінку та нервозність.
Близько 10-ї години він відвідав директора в канцелярії та вимагав повернення конфіскованої книги й свідоцтва про вибуття зі школи. Коли директор відмовив, Михальчук вирішив чекати слушного моменту.
Перед тим він намагався пройти до директорської канцелярії з металевою палицею, обгорнутою папером. Один із професорів звернув на це увагу, тому юнак залишив її в конференц-залі. Оскільки двері канцелярії були відчинені, а навколо перебувало багато викладачів, він відклав свій задум і дочекався, поки директор залишиться сам.
Причини виключення з гімназії
Газета також подає подробиці справи, що призвела до виключення Михальчука.
У січні 1913 року після повідомлення жандармерії шкільна влада дізналася про діяльність москвофільського гуртка серед учнів жовківської гімназії. За дорученням Крайової шкільної ради розслідування провів директор Еліяш.
Під час обшуку в помешканні Михальчука, якого вважали одним із керівників москвофільської молоді, було виявлено численні листівки. У них містилися заклики до солдатів Австро-Угорської армії у випадку війни з Росією не стріляти в російських військових, а спрямувати зброю проти власних офіцерів.
За результатами слідства двох учнів виключили з жовківської гімназії, а Михальчука, як головного організатора, усунули від навчання в усіх гімназіях Галичини.
Після цього він перейшов на цивільний одяг, носив кашкет і сорочку в кольорах, які газета характеризує як російські, та неодноразово з’являвся в будинку гімназії.
Також зазначалося, що його батько був добре відомим у повіті москвофільським агітатором.