Маловідома історія Жовкви у спогадах архітектора Бернарда Славіка.

Ім’я Бернарда Славіка сьогодні маловідоме в Україні, однак його внесок у дослідження єврейської культурної спадщини Галичини важко переоцінити. Архітектор, художник, науковець і колекціонер, він присвятив значну частину свого життя документуванню пам’яток єврейського мистецтва та архітектури, багато з яких були втрачені під час воєн і катастроф ХХ століття.

Бернард Славік народився в Польщі та у 1928 році закінчив архітектурний факультет у Львові. Ще в молодості він захопився історією єврейського мистецтва, був активним членом молодіжного руху Hashomer Hatzair та брав участь у міжнародних наукових форумах. Під час Голокосту пройшов через Янівський концентраційний табір, зумів вижити та після війни емігрував до Австралії, де здобув визнання як архітектор і художник.

Особливе місце у його дослідженнях займала Жовква. Саме тут він виявив історичний документ, підписаний королем Яном III Собеським, який регулював будівництво місцевої синагоги. Із австралійської газети: "Це була синагога в Жовкві, і там ми знайшли документ, підписаний королем Яном III Собеським, можливо, найвидатнішим польським монархом. У ньому зазначалося, що шпиль синагоги не може бути вищим за шпиль християнської церкви. Однак, хоча Ян III надав євреям деревину зі своїх королівських лісів для завершення будівництва синагоги, австрійський імператор Карл І не виявив такої щедрості. Навпаки, за словами пана Славіка, йому припала до вподоби оздоблена коштовностями корона для сувою Тори." Славік також збирав свідчення про архітектурні пам’ятки, релігійні предмети та мистецькі скарби єврейських громад Галичини, рятуючи пам’ять про світ, який майже повністю зник у роки Другої світової війни.

Упродовж десятиліть він створив величезний архів фотографій, креслень, документів і досліджень. Частину цих матеріалів передав до архівів Єрусалима, а частина, за його словами, залишилася в музейних збірках Польщі. Його праці й сьогодні становлять важливе джерело для дослідників історії єврейського мистецтва та архітектури.

Історія Бернарда Славіка це приклад людини, яка пережила найтрагічніші події свого часу, але не припинила служити науці та культурі. Завдяки його наполегливості збережено чимало сторінок історії Жовкви та єврейської Галичини для майбутніх поколінь.