Історія Жовкви складається з доль багатьох родин, які своєю працею, знаннями та громадською діяльністю творили обличчя міста. Однією з таких була єврейська родина Біндель (Бендель), представники якої належали до освіченої інтелігенції Галичини та залишили помітний слід у суспільному житті першої половини ХХ століття.
Головою родини був Моше Біндель, підприємець із Жовкви, одружений із Ронею Фіш, яка народилася 30 серпня 1868 року. Вона походила з відомої жовківської родини: її батьками були Хаїм Лейб Фіш та Хана Сара з дому Ауербах. Саме в цій родині зростало покоління дітей, для яких освіта стала дорогою до професійного успіху.
Подружжя виховало п'ятеро дітей: Бернарда Бруно, Пауліну, Емануеля (Ідека), Леону та Станіслава. Усі вони народилися в Жовкві наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття, коли місто було важливим культурним та економічним осередком Галичини.
Особливо відомим став Емануель (Ідек) Біндель, який народився 12 червня 1899 року. Першу освіту він здобув у Державній гімназії в Жовкві, що виховала чимало відомих діячів свого часу. Після закінчення гімназії Емануель продовжив навчання на юридичному факультеті Університету Стефана Баторія у Вільнюсі. У 1926 році він отримав диплом правника, а того ж року здобув ступінь доктора права в Яґеллонському університеті в Кракові - одному з найстаріших і найпрестижніших університетів Центральної Європи.
Повернувшись до рідної Жовкви, Емануель Біндель приблизно з 1931 року провадив адвокатську практику. Він належав до покоління молодих фахівців, які формували правове та громадське життя міста. Окрім професійної діяльності, брав участь у роботі Санітарної комісії, що свідчить про його активну громадянську позицію та бажання працювати на благо місцевої громади. На жаль, під час Голокосту він загинув разом із тисячами інших євреїв Жовкви.
Старший брат Емануеля, Бернард Бруно Біндель, народився 27 листопада 1895 року в Жовкві. Він обрав шлях медицини та став лікарем. Його професійна діяльність була пов'язана з містом Новогард, де він провадив лікарську практику. На жаль, життя Бернарда Бруно виявилося коротким – він помер у 1927 році, маючи лише 32 роки.
Окремої уваги заслуговує Леопольд Біндель (1902-1942), представник іншої гілки жовківської родини Бінделів. Він народився 7 березня 1902 року в Жовкві в сім'ї Баруха Бінделя та Дороти з дому Маґерів. Його молодість припала на бурхливий період боротьби за майбутнє Східної Галичини. Будучи учнем шостого класу гімназії, Леопольд 1 листопада 1918 року став учасником польсько-української війни. У боях був важко поранений, проте після одужання знову повернувся до військової служби та взяв участь у польсько-більшовицькій війні.
Після завершення воєнних подій Леопольд присвятив себе науці. Він закінчив Академію ветеринарної медицини у Львові, де в 1926 році отримав диплом лікаря ветеринарної медицини. Працював ветеринарним лікарем у Костополі, а згодом – повітовим ветеринаром у Костополі та Горохові. У 1936 році захистив докторську дисертацію, здобувши науковий ступінь доктора. За участь у боротьбі за незалежність Польщі був нагороджений Медаллю Незалежності.
Як і багатьох представників єврейської інтелігенції Волині та Галичини, Леопольда Бінделя не оминула трагедія Голокосту. У 1942 році він загинув у Горохові разом зі своєю родиною.
Історія родини Біндель є прикладом того, як вихідці з невеликого галицького міста завдяки наполегливості та освіті ставали знаними фахівцями - адвокатами, лікарями та науковцями. Водночас вона нагадує про трагічні наслідки Другої світової війни, яка знищила значну частину єврейської громади Жовкви.
Сьогодні імена Емануеля, Бернарда Бруно та Леопольда Бінделів повертаються із забуття. Їхні біографії є невід'ємною частиною багатокультурної історії Жовкви та свідченням того, який вагомий внесок зробили єврейські родини у розвиток міста, освіти, медицини та громадського життя краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар