Сьогодні у кам'яниці на площі Вічевій, 8 працює затишне кафе "Птася" та магазин взуття. Щодня сюди заходять мешканці та гості Жовкви, навіть не здогадуючись, що понад сто років тому саме тут знаходилася одна з найвідоміших юридичних канцелярій міста. За цими стінами приймав клієнтів доктор права, адвокат Лейб Герш Фіш - представник єврейської інтелігенції, людина, яка десятиліттями допомагала жовківчанам відстоювати свої права та вирішувати складні юридичні справи.
Прізвище Фіш (Fisch) зустрічається в архівних документах Жовкви ще у 18 столітті. Родина належала до заможної та освіченої частини єврейської громади. Її представники були державними службовцями, суддями, адвокатами, громадськими діячами.
Генеалогічні джерела дозволяють частково відновити й особисте життя адвоката. Вдалося встановити, що Герш Лейб Фіш народився у Жовкві приблизно 1854 (за іншими даними 1857) року. Його дружиною була Собаля (Собель, Собалі) Зіберт, яка народилася близько 1855 року та померла 13 лютого 1908 року. 23 листопада 1901 року Герш Лейб та Собалі одружилися (громадянський шлюб) у Жовкві. Їхній шлюб був нетривалим. У 1918 році Герш знову одружився, його обраницею стала Малка Ягер. Від двох шлюбів народилося 10 дітей: від першого Ester Freumann (Fisch) 1877 р.н., Abraham Eber Fisch 1881 р.н, Michal Fisch 1883-1884 рр., Ettil Fisch 1885 р.н., Chana Pesza Fisch 2.09-28.09.1891, Anselm Fisch 1895 р.н.; від другого Fisch 16.07.1910 рр., Schoil Fisch 16.07.1910 - 1912 рр., Samson Fisch 1912 р.н., Scheindla Rechla Fisch 1915 р.н. Поки що їхня подальша доля потребує додаткових архівних досліджень, однак сам факт збереження цих відомостей дозволяє повернути із забуття ще одну жовківську сім'ю.
На початку ХХ століття професія адвоката вимагала не лише університетської освіти, а й багаторічної практики. Ступінь доктора права був ознакою високого фахового рівня та відкривав можливість вести власну адвокатську практику.
Лейб Герш Фіш здобув юридичну освіту та відкрив власну канцелярію у самому серці Жовкви на площі Ринок, 8.
Саме сюди приходили містяни з різноманітними питаннями: спадковими справами, купівлею нерухомості, судовими позовами, сімейними конфліктами, торговельними договорами. Для багатьох мешканців Жовкви він був не лише адвокатом, а й порадником, який допомагав знайти законне вирішення складних життєвих ситуацій.
Сьогодні важко уявити, що у цьому будинку, колись щодня вирували юридичні дискусії, укладалися договори й приймалися рішення, які визначали долі людей.
Інша гілка знаної родини.
Про високий суспільний статус Фішів свідчить і біографія Ігнація (Адольфа Ігнація) Фіша (1868–1942), який, імовірно, належав до тієї ж родини. Він походив із родини Селіга Фіша та Хаї Сари. Батько Ігнація виконував обов'язки службовця єврейської громади Жовкви, що свідчить про поважне становище родини ще наприкінці ХІХ століття. Після юридичної освіти Ігнацій Фіш розпочав кар'єру у Львові. Уже 1899 року працював кандидатом адвокатури при Вищому крайовому суді, а згодом був призначений судовим ад'юнктом. Після служби у Войнилові та Дрогобичі наприкінці 1909 року його призначили суддею в Жовкві. З 1910 року він обіймав посаду повітового судді й залишався на ній до виходу на пенсію у 1930 році. Після Першої світової війни став одним із лідерів єврейської громади міста. У 1920 році саме він очолював комітет допомоги єврейському населенню, який розподіляв гуманітарну допомогу американської організації Joint Distribution Committee (JDC).
За його участі у Жовкві відкрили єврейський сиротинець, який він очолював майже два десятиліття. Цей заклад став важливим осередком життя громади: тут відбувалися благодійні вечори, театральні вистави, концерти та громадські заходи. Знаходився він на вулиці Львівській (сучасне приміщення лікарні), неподалік його помешкання. Із меморіальної книги "The Zolkiew Memorial Book" читаємо наступне: "Єврейський сиротинець у Жовкві, розташований на вулиці Львівській, був однією з найважливіших громадських установ міста. Заклад було засновано у 1920 році. Його призначенням було зібрати під одним дахом дітей-сиріт та напівсиріт, чиї батьки померли або загинули в роки війни. До комітету, який заснував сиротинець, входили активні члени єврейської громади: Ігнацій Фіш, Ізидор Чачкес, Бернард Кеслер, Фундік Єльман та Гехт. Головою комітету був радник (доктор права) Ігнацій Фіш, і на його честь та на честь його дружини заклад отримав назву «Сиротинець імені Ігнація та Рози Фішів». Для сиротинця придбали простору й затишну віллу, яку спеціально переобладнали відповідно до потреб закладу. У будівлі були великі та світлі спальні, їдальня, актова (зборова) зала, кімнати для вчителів, кухня та інші необхідні приміщення. На просторому, вкритому зеленню подвір'ї розміщувалися адміністративні приміщення, а також будинок директора сиротинця."
Друга світова війна назавжди змінила життя родини Фішів. Ігнацій Фіш загинув у Львові 11 червня 1942 року. Водночас його дружині та двом синам Альфреду Фішу і Віктору Якову Фішу вдалося пережити війну. Після еміграції Альфред оселився в Англії, а Віктор (Victor Jacob Fisch) у Каліфорнії.
Щодо Лейба Герша Фіша документальних свідчень значно менше. Відомо, що його адвокатська практика припинилася після приходу радянської влади у 1939 році, коли приватні юридичні канцелярії були ліквідовані.
Документ, що засвідчив останні місяці життя адвоката Герша Лейба Фіша
На сайті Яд Вашем вдалося знайти німецький документ, виданий 15 квітня 1943 року в окупованій Жовкві на ім'я доктора права Герша Лейба Фіша.
У ньому зазначено адресу його проживання Backergasse (Бекерґассе), 12 (Пекарська,сучасна Винниківська), а також наведено відомості про його нерухомість. Документ був складений у межах процедури так званої арієзації - примусового вилучення майна єврейського населення на користь окупаційної влади або нових «арійських» власників. У ньому навіть визначено оціночну вартість будинку 1700 злотих. Дата видачі документа є особливо промовистою. 15 квітня 1943 року єврейська громада Жовкви вже майже перестала існувати. Після масових депортацій до табору смерті Белжець і розстрілів у 1942–1943 роках окупаційна адміністрація завершувала конфіскацію єврейського майна.
Ця довідка стала одним із останніх відомих документальних свідчень про життя доктора права Герша Лейба Фіша знаного жовківського адвоката, який до війни мав юридичну канцелярію на площі Ринок.
Подальша доля адвоката поки що залишається невідомою. Не виключено, що він став однією з численних жертв Голокосту, який майже повністю знищив багатовікову єврейську громаду Жовкви. Проте для такого висновку необхідні додаткові документальні підтвердження.
Кам'яниця, яка пам'ятає.
Будинок на площі Вічевій, 8 пережив зміни імперій, дві світові війни, радянську добу та незалежну Україну. Його фасад майже не змінився, хоча змінилося його призначення. Сьогодні сюди приходять випити кави, а сто років тому переступали цей поріг із судовими позовами, заповітами чи майновими суперечками. Саме тут працював доктор права Лейб Герш Фіш - людина, яка була частиною багатокультурної історії Жовкви.
Кожне старе місто має свої приховані історії. Одні заховані в архівах, інші у генеалогічних записах чи газетах. А деякі просто за фасадами будинків, повз які ми проходимо щодня, навіть не здогадуючись, що вони пам'ятають імена людей, які творили історію нашого міста.
Джерела: Яд Вашем, польські судові календарі, The Zolkiew Memorial Book, генеалогічні матеріали родини Fisch (Ancestry), біографічний довідник єврейських правників Галичини, документи JRI-Poland та дослідження історії єврейської громади Жовкви.
Немає коментарів:
Дописати коментар