Сендер Ліфшиц ז"ל
Автор: Меїр Ліфшиц
Хоча мій батько, Сендер Ліфшиц, більшість часу проводив поза містом через свою роботу, пов'язану із заробітком, у Жовкві було мало людей, які його не знали. Це був енергійний чоловік із надзвичайною здатністю до важкої праці. Він не знав, що таке відпочинок, коли йшлося про забезпечення родини. Протягом місяця він об'їжджав численні села навколо міста, встановлюючи зв’язки з шляхтою, землевласниками, а також заможними й бідними селянами, у яких закуповував надлишки врожаю. Він привозив збіжжя до міста й продавав його заможним торговцям.
Люди, які не належали до нашого народу, мали з ним справу й довіряли йому. Вони покладалися на його чесність і знання, щиро до нього ставилися й уважно прислухалися до його порад.
Сендер Ліфшиц був традиційно релігійним євреєм, який служив Богові всім серцем. Проте він не був фанатиком ані в релігії, ані в політиці. Він мав багатьох друзів, яким був вірний безмежно. Друзі та й звичайні євреї міста часто зверталися до нього з проханням стати єдиним або одним із арбітрів у різних суперечках. Український суддя Сінґелевич час від часу запрошував мого батька до суду, щоб він розглянув справу — це дозволяло уникнути судових витрат і звільняло суддю від розгляду дрібних конфліктів. Сендер мав дивовижний хист до такого роду справ, не кажучи вже про його широкі загальні знання, попри те, що він закінчив лише кілька класів початкової школи.
Інколи через участь у громадських справах він втрапляв у складні конфлікти, але ніколи не ставав на чийсь бік — чи це був єврей, чи неєврей, чи була до нього особиста симпатія чи антипатія.
Під час жахливої долі нашого народу в Жовкві Сендер Ліфшиц вижив і до 1943 року переховувався в бункері разом із дружиною та сином. Його схопили й убили 1 нісана 5703 року (6 квітня 1943 року), лише через десять днів після смерті дружини. Він більше не бачив сенсу жити без неї.
Джерело: Меморіальна книга Сефер Жовква, 1969.
Джерело: Меморіальна книга Сефер Жовква, 1969.
Немає коментарів:
Дописати коментар