Теодор Ваньо - Начальник Харчового Уряду ЗУНР: серед засновників Народного дому у Жовкві.

Із Жовквою переплетений життєвий шлях Теодора Ваньо - українського галицького громадсько-політичного діяча. Начальника Харчового Уряду ЗУНР. Посла до Галицького крайового сейму. 

Він народився 1880 р. у м. Буську Камінецького повіту, в родині заможного міщанина-рільника. Навчався у народній школі м. Буська, Золочівській гімназії, правничому факультеті Львівського університету. 

У 1904 році Теодор Ваньо долучається до розбудови Народного дому у Жовкві, він з іншими активними мешканцями Жовківського повіту належить до Наглядової Ради. Невдовзі Ваньо виїзджає з міста у Сколе, де обіймає посаду адвоката (1910–1913 рр.). Заснував у Сколе разом з Є. Петрушевичем Українську торговельну спілку “Єдність”. Краєвий адвокат у Золочеві (1910–1914, 1918 – 1919, 1921). Голова філії товариства “Сільський Господар” у Золочеві. Діяч Української національно-демократичної партії (УНДП), посол до Галицького краєвого сейму (1913–1914).

У роки Першої світової війни мобілізований до австрійської армії, служив у Чехії. Арештований військовою жандармерію ізасуджений військовим судом до розстрілу за політичними мотивами. Після перегляду справи помилуваний, понижений у званні до рядового та демобілізований. Обраний заступником повітового комісара ЗУНР у Золочеві. Член законодавчої, земельної та фінансової комісій Української Національної Ради (УНРади) ЗУНР. Як начальник Харчового Уряду ЗУНР (січень – травень 1919), зумів налагодити безперебійне постачання продуктів харчування для бійців Галицької армії, найбідніших мешканців міст держави. Учасник Надзвичайного з’їзду УНДП у Станиславові (28–29 березня 1919 р.). Урядовець Міністерства господарства Української Народної Республіки (УНР) у Кам’янці на Поділлі. Заарештований польськими жандармами й привезений до Золочева. Діяч Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Співзасновник та голова Товариства ім. Маркіяна Шашкевича в Золочеві. Видавець, відповідальний редактор та автор публікацій часопису “Шашкевичівські Вісти” (Золочів, 1931). Арештований радянськими спецслужбами та ув’язнений у концтаборі (1944 – друга половина 1950-х рр.). Помер наприкінці 1950-х рр. у будинку для престарілих у Жовкві на Львівщині, де й похований.