Родина Ауфшауерів належала до тих єврейських сімей, що формували економічний і громадський пульс Жовкви у ХІХ- початку ХХ століття. Від перших згадок про Якоба наприкінці XVIII століття до покоління, яке зіткнулося з катастрофою Голокосту, їхня історія віддзеркалює ширші процеси Галичини: урбанізацію, підприємництво, шлюбні зв’язки між місцевими родами й драматичні події воєнного часу. Ця публікація є спробою відновити генеалогічне дерево Ауфшауерів, звести докупи розпорошені фрагменти з архівних матеріалів, тодішньої преси. Я також опиратимуся на згадки у спеціалізованих (переважно платних) генеалогічних базах, зіставляючи їх із локальними архівними матеріалами, щоб відрізнити факт від родинної легенди.
Родина Ауфшауерів бере свій початок у Жовкві ще з кінця XVIII століття. Найдавніший відомий представник — Яків (Jacob) Ауфшауер, народжений у Жовкві, точна дата його появи на світ лишається невідомою. Він був одружений з Ривкою (Rywa, Rifka) Воллер, разом вони мали чотирьох дітей:
Йозеф (Joseph/Józef) Ауфшауер (1827–1908),
Фейґе (Feige) Ауфшауер (1829 – ?),
Беріл (Beril) Ауфшауер (1831–1915),
Блюма (Blime/Blüma) Фукс (уродж. Ауфшауер) (1834 – ?).
Відомо, що Ріфка загинула трагічно — її було вбито у листопаді 1873 року у віці близько сімдесяти років. Ця подія стала потрясінням не лише для сім’ї, а й для всієї місцевої громади. У тодішній пресі вдалося знайти дві замітки про цю подію. Так, австрійська газета Morgen-Post за 25 листопада 1873 року писала: "Львів 24 листопада. Влада оприлюднює такі дані про скоєний над Ріфкою Ауфшауер, трафіканткою (власницею тютюнової чи газетної крамнички) в Жовкві, розбійницький напад із вбивством. Грабіжники забрали 800 гульденів готівкою та 25 097 гульденів в облігаціях, а також коштовності та предмети із золота й срібла. Вони були одягнені в єврейський одяг і втекли на привезеному з собою возі в напрямку до Львова". Інший німецькомовний часопис «Gemeinde-Zeitung: Unabhängiges Politisches Journal» від 28 листопада 1873 року дещо ширше описав ситуацію: "У ніч з 19 на 20 цього місяця в центрі нашого міста сталася жахлива подія. Ріфка Ауфшауер, власниця місцевої головної тютюнової крамниці, була задушена за прилавком. Це виявили 20 числа о 7-й ранку, коли виламали вікно, що вело до крамниці, бо господиня не відчинила дверей на поклик своїх дітей. 70-річна жінка втратила своє велике майно — коштовності та цінні папери на суму 40 000 гульденів, а сама була задушена. За усіма ознаками, вбивство сталося безпосередньо перед закриттям крамниці, оскільки тіло знайшли ще в робочому одязі. Оголошення голови суду зазначило, що злочин стався у безпосередній близькості до міської поліційної варти — лише за 20 кроків від поста".
«Gemeinde-Zeitung: Unabhängiges Politisches Journal» від 28 листопада 1873 року
Найстарший син, Йозеф Ауфшауер, народився 1827 року. У червні 1863-го він побрався з Леєю Францос. Йозеф володів лісозаготівельним заводом і завдяки цьому забезпечував роботою чимало жовківчан. Його ім’я разом із матір’ю та братом з’являється серед жертводавців у 1866 році, що свідчить про активну участь у житті громади. Він помер у 1908 році, залишивши після себе репутацію підприємця і благодійника.
Подружжя виховало восьмеро дітей. Цікаво, що троє з них — Естер (1858–1920), Брана (1858–1920) та Якуб (1865–1920) — померли в одному році у дорослому віці. Ймовірно, їхня смерть була наслідком епідемії холери, яка поширилася в регіоні на початку ХХ століття.
Діти Йозефа:
Естер Ґаєр (уродж. Ауфшауер) (1858–1920),
Рахель (Рухля) Ціппер (уродж. Ауфшауер) (1859 – ?),
Якуб Ауфшауер (1865–1920),
Міріам Ауфшауер,
Брана Ґаєр (уродж. Ауфшауер) (1858–1920),
Ґітель (Ґеня, Гюттель) Блауcтейн (уродж. Ауфшауер) (1863–1926),
Куба Ауфшауер (? – 1938),
Пніна Ауфшауер.
Особливу увагу серед нащадків привертає Якуб Ауфшауер (1865–1920).
У 1910 році в Жовкві він одружився з Генею (Henja) Фінк, уродженкою Буська (1883). У подружжя народилися два сини:
Йозеф (1912–1941)
Саймон (1915–1985).
А яка ж доля Леона Ауфшауера? Ім’я Леона Ауфшауера не зустрічається в жодних відомих генеалогічних базах чи дослідженнях, присвячених родині. Це може свідчити або про те, що він фігурував під іншим іменем у джерелах, або ж просто його дані не були включені до наявних генеалогічних розвідок. або ж це була інша генеалогічна гілка уже іншої родини. Водночас Леон згадується разом із Йозефом та Ривкою, що дає підстави припускати його спорідненість із ними. Вперше його діяльність простежується у 1860-х роках і триває до початку ХХ століття (1903), тобто майже повністю збігається з життям і активністю Йозефа. Тому з великою ймовірністю можна вважати, що Леон був його братом і сином Ривки. Леон також був тісно пов’язаний із деревообробною галуззю. У вересні 1866 року, в часи Австрійської монархії, жовківський комітет збирав пожертви на користь цісарсько-королівських поранених воїнів. У звіті зберігся цікавий перелік жертводавців — серед відомих урядовців, священників та міщан бачимо й кількох представників родини Ауфшауерів. Йозеф Ауфшауер пожертвував 20 крейцарів, Ривка Ауфшауер дала 50 крейцарів, а Леон Ауфшауер — ще 50 крейцарів. Поруч із ними фігурує й Герш Ціппер, їхній близький бізнес-партнер, який вніс 1 злотий. Цей документ важливий тим, що підтверджує активність родини Ауфшауерів у Жовкві вже у 1860-х роках. У шематизмі королівства Галичини і Лодомерії за 1883 рік існувала шахта видобутку вугілля Aufschauer Leon і Zipper Hersz — 45,116 м у Глинську.
У червні 1888 року разом із Гершем Зіппером Леон заснував фірму «Leon Aufschauer und Hersch Zipper, Waldabstockung und Holzhandel», що займалася заготівлею та торгівлею деревиною. Формально компанія діяла у Львові, але її діяльність була безпосередньо пов’язана з Жовквою. Після смерті Леона в 1903 році підприємство припинило існування і було викреслене з торговельного реєстру. Так, газета "Gazeta Lwowska" за 1904 рік містить згадку про ліквідацію фірми: 24 грудня 1903 року цісарсько-королівський крайовий суд як торговий (відділ IV) у Львові оголосив про викреслення з торгового реєстру фірми "Leon Aufschauer i Hersch Zipper", що діяла в Жовкві та займалася торгівлею деревиною. Підставою стала смерть співвласника Леона Ауфшауера та ліквідація підприємства. У галицькій пресі ім'я Леона зустрічається серед засновників "Каси залічкової" у Жовкві. Крайовий суд як торговий у Львові оголошує цим, що в реєстрі заробкових і господарських товариств під фірмою "Товариство залiчкове в Жовкві", товариство, зареєстроване з необмеженою порукою, у рубриці 7 зазначено, що на загальних зборах членів, проведених 15 квітня 1890 року, обрано:
Евгеніуша Розвадовського, власника маєтків у Жовкві, — директором;
Адольфа Дадлеза, аптекаря, який проживає в Жовкві, — касиром, обидва — члени дирекції;
Д-ра Альфреда Берґрюнa, повітового лікаря, який проживає в Жовкві, — заступником члена дирекції, тобто головного директора;
Вільгельма Камберського, власника нерухомості, який проживає в Жовкві, — заступником члена дирекції, тобто касира;
Леона Ауфшауера, власника маєтків, який проживає в Жовкві, — заступником члена дирекції, тобто ліквідатора.
Того самого року Леон Ауфшауер був не лише підприємцем, а й благодійником, робив внески на освітні цілі. У списку для «Мацєжи шкільної» Князівства Цешинського разом з іншими провідними діячами Жовкви: Адольфом Дадлезом (аптекарем), Євгеніушем Розвадовським (заступником маршалка), Якубом Біловичем (секретарем повітової ради), Гершем Ціппером (його компаньйоном) та іншими зробив внески для розвитку товариства.
Таким чином, Ауфшауери були не лише підприємцями, а й людьми, які дбали про громаду. Їхня діяльність відображала економічний розвиток Жовкви другої половини XIX століття. Попри трагедії, які торкнулися цієї родини, вони залишили по собі пам’ять як про активних і впливових мешканців міста.
Немає коментарів:
Дописати коментар