Жовква прокинулася цього листопадового ранку 1931 року з відлунням скандалу: двоє місцевих поліцаїв, яких місто знало й шанувало, виявилися винними не лише у нічних крадіжках. У львівському суді зібралися присяжні, очевидці подій, постраждалі та винуватці. Без довгих зволікань суд виніс вирок: Мечислав Ленартович — три роки за гратами, Йозеф Кіляр — два роки. Час тюремної камери, як зазначалося, мав випробувати їхні слова та твердість, бо брехня, якою вони користувалися, нарешті була розкрита.
Їхня справа була звичною лише для перших днів розслідування: вони нишпорили по крамницях, обираючи найцінніше — тютюн, шоколад, шкіру, лямки, що потім продавали на чорному ринку. І ніхто в місті, здавалось, не міг запідозрити двох поліцейських у нічних витівках. Адже служителі закону завжди виглядали бездоганно.
Втім, випадок не забарився. Однієї ночі двоє жовківських купців - євреїв помітили поліцаїв у дії, коли ті намагалися пробратися до маленького єврейського крамарського склепу. Вранці обидва грабіжники вже були арештовані, а ревізія у їхніх квартирах відкрила всі таємниці.
Суддя, слухаючи справу, уважно дивився на обвинувачених. Їхні обличчя були бліді, але без докору сумління. А дружини поліцаїв, чию власність вони ховали, теж могли опинитися у в'язниці. Суд вирішив не карати жінок, обмежившись лише профілактичною бесідою. Так Жовква дізналася, що навіть серед тих, хто носить значок, іноді ховаються нічні перевертні, готові на порушення закону заради власної вигоди.
Джерело:"Правда" №47 від 29.11.1931
Немає коментарів:
Дописати коментар