Ще одна невідома родинна історія із жовківським корінням.
Саймон Фоєр народився 1 травня 1897 року в Жовкві, невеликому містечку на Галичині, що на той час входило до складу Австро-Угорської імперії. Його матір’ю була Рахель — жінка, яка залишила глибокий слід у родинній історії, хоча її ім’я й сьогодні часто подається в джерелах без прізвища при народженні.
Батько Саймона, імовірно, помер або залишив сім’ю ще до 1910-х років. Утім, родинне життя тривало: Рахель вдруге вийшла заміж за чоловіка на ім’я Шаме Раппапорт. У новому шлюбі в неї народилися ще двоє дітей: Іхіель Міхель Фоєр (1913–2000), який згодом оселився у Франції, та Зигмунт Раппапорт. У Саймона також була рідна сестра — Іда Фоєр. Ця змішана родина сформувалася в умовах галицького єврейського середовища, сповненого викликів — як економічних, так і політичних.
Після Першої світової війни Саймон, як і багато вихідців із Галичини, залишив Жовкву та вирушив у Відень — місто нових можливостей і водночас нових загроз. Саме тут він відкрив власну справу в паперовій галузі: став власником фабрики з виготовлення паперових мішків. У Відні він одружився з Фейґе Фанні Бірнбаум, родом із містечка Монастириська на Поділлі. У подружжя народилося троє дітей: Вільгельм (1923), Еллі (1927) і ще одна дитина, ім’я якої в архівній анкеті не оприлюднене.
Однак їхнє спокійне життя обірвалося в 1938 році, коли Австрія була анексована нацистською Німеччиною. Євреї, зокрема й власники різних бізнесів, опинилися перед безвихіддю. Саймон втратив фабрику й почав шукати шляхи до порятунку.
27 листопада 1938 року Фоєри втекли з Відня до Швейцарії, ймовірно, перетнувши кордон у районі Хохенемса. Їх прийняв притулок у Діпольдзау в кантоні Санкт-Галлен. Важливу роль у цій втечі відіграв Пауль Ґрюнінґер, начальник поліції, який — ризикуючи кар’єрою — видавав дозволи на в’їзд єврейським біженцям, попри заборону влади.
Життя у Швейцарії тривало роки. Лише в 1946 році Саймон з родиною зміг емігрувати до США. 8 квітня 1946 року вони прибули до Нью-Йорка на борту судна S.S. Drottningholm, що вирушило з Ґетеборґа. Новий світ відкрив нові горизонти, хоча й не зняв усіх ран війни.
Саймон оселився у Брукліні, у Нью-Йорку, за адресою 51 Morton Street. У 1952 році він став громадянином США. Його життя завершилося в 1960 році, у віці 62 років. Донька Еллі померла ще раніше — в 1953 році, у віці всього 25 років.
Попри всі випробування — втрату батьківщини, втечу, поневіряння у статусі біженця — Саймон Фоєр зберіг родину і зміг започаткувати нову главу в еміграції.
На світлині анкета, заповнена Саймоном Фоєром та корабель, яким емігрував в США.
Немає коментарів:
Дописати коментар