23 серпня 1936 року Жовква стала свідком події, яку учасники ще довго згадували як найбільшу імпрезу в історії міста. Філія «Просвіти» відзначила свій 30-літній ювілей.
Свято зібрало тисячі людей з усього повіту – хори, дівочі гуртки, молодь «Молодої Просвіти». Лише у збірному хорі співали понад 1300 хористів із 37 читалень. Дівочі гуртки, що йшли пішки по 20–30 км на репетиції, вразили глядачів високим рівнем підготовки.
🔸 Особливою гордістю став перший в краї філіальний прапор «Просвіти», вишитий жовківчанкою п. Пеленською за проєктом професора Юліана Буцманюка. На одній стороні – образ князя Володимира Великого, на другій – відкрита книга з закликом: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте».
🔸 У святковому поході взяли участь близько 8 тисяч осіб. Організація була зразковою: впорядники, розвідники, почоти з найкращих гуртків забезпечили порядок і карність.
Жовківська «Просвіта», яка ще недавно діяла в умовах москвофільських і сельробівських впливів, продемонструвала небачену силу українського культурного руху. Ювілей став доказом високого рівня організованості, єдності та духовного піднесення всього українського громадянства повіту.
за матеріалами української преси: Наш прапор №104 від 11.09.1936, Діло №191 26.08.1936
Фрагмент з тодішньої газети "Наш прапор" від 11.09.1936, що на світлині. Стиль збережений.
"30-літній Ювілей Філії "Просвіти" в Жовкві. Жовківська Філія від якогось часу веде дуже оживлену діяльність. Доказом цього хоч би минулорічне повітове Свято Філії (І. Змаг просвітянських гуртків, хорів, дівочих гуртків в дні 14. 7. 1935 р.), новооснованих і відновлених 11 читалень, засновання 27 освітніх гуртків (передовсім гуртків доросту „Молодої Просвіти"). В Філії працюють, освітній організатор і 3 освітних інструкторів. Найкращим доказом підсиленої праці Філії це Ювілейне Свято Філії, яке відбулося дня 23 серпня 1936 р. при справді численному небувалому досі в Жовкві здвизі народа. В цьому дні посвячено перший (в краю) філіяльний прапор, завилися перші просвітянські відзнаки (в краю), а зразково переведена Академія була доказом, що дійсно рівень просвітянської праці в Жовківщині високий. Такий високий, що годі було цього сподіватися по донедавна напів москвофільському й сельробівському повіті. Похід був величавою всєнародньою маніфестацією цілої Жовківщини найбільшою імпрезою яка коли небудь відбулася в Жовкві. Всю підготову до Свята перевела своїми силами канцелярія філії „Просвіти" (освітній організатор і 3 освітних інструкторів (Громадянство Жовкви занялося в останніх днях підготовок) буфету і повнило службу касієрів при вступах (дохід зі вступів 530 зл.). Комітет не виєднав дозволу на відспівання всіх пісень; тому на Ювілейній Академії набуло поодиноких виступів пісень. Підготова до Ювілейного Торжества була дуже важкою, бо випала якраз на час жнив, але село виказало свою свідомість, бо проби відбувалися постійно, а дівчата, провідниці дівочих гуртків, нераз йшли й по 20 30 км на пробу до Жовкви. Богато праці в підготову хорів вложив освітний Інструктор — дирігент хорів п. Ґіжевський Я.; богато праці вложив в підготову Куликівщини, освітний інструктор п. Сорока Василь. В збірному хорі взяло участь 37 хорів читалень, разом 1300 членів хорів, зіспівання було бездоганне, але ж недаром відбувалися проби поодиноких хорів і районові проби та в день Ювілею збірна проба всіх хорів. Районові проби перевели дирігенти: Чайківський Кость, Крупник Павло, Маївський Мирон, Ґіжєвський Лев. Виступ так великого збірного хору (біля 1300 осіб) це хиба одинокий в тому роді в краю в останніх роках. Виконання гімнів (просвітянського. рідношкільного, національного й „Заповіту") було бездоганне, зіспівання, динаміка було навіть так добре, що перейшло сподівання. Рівно ж виступи дівочих гуртків зробили якнайкраще вражіння, але недаром дівчата нежаліли ніг на проби до Жовкви протягом цілого місяця. Підготовку тих виступів перевів освітний організатор. Служба божа Раннім ранком в неділю 23. серпня (год. 6 ) в Повітовім Домі були І вже впорядники з найдальших сіл (около 200 людей), де приділено їм рід служби), перегляд вулиць, відділ наколесників, уставка до походу, охорона прапору, служба на цвинтарі, на площі, опіка над хорами, „Молодою Просвітою). В 7 год почали з’їздитися хори, а в год. 8-й переведено останню пробу всіх хорів. По пробі всі хори відійшли до церкви св. Тройці на Службу Божу; хори крім ювілейних відзнак мали свої окремі значки (картки з написом „хор"). Біля церкви св. Тройці почалася в год. 8.30, Полева Служба Божа, на якій співали на переміну хор Читальні Бутини (І-ший хор повіту нагороджений І-шою нагородою на (Просвітянському Змагу 14. 7. 1935 р.) і церковний хор Жовква. На цвинтар біля церкви впущено тільки хори гуртки „Молодої Просвіти" і хрестних батьків (пізнати їх можна було по окремих значках-картках з написом „Молода Просвіта", „Хресні батьки*. (Деякі нарікали, що не могли увійти на цвинтар але ж годі було всіх допустити, бо самі хори начислили 1300, гуртки „Молодої Просвіти", 400, а хресних батьків було близько 400 осіб. Гарну проповідь виголосив о. ігумен Пелех Модєст. Між церковними хоругвами красувався прапор Філії „Просвіта". Вже чим, як чим, але прапором може Філія похвалитися (цеж перший філіальний прапор в краю). Краска прапора біла, краска сільського полотна. Прапор цілий тільки вишитий: на першій стороні образ Володимира Великого, на другій вид розтвореної книжки з написом „Учітеся брати мої, думайте, читайте", а краями прапора на обох сторонах вишиті назви Читалень „Просвіта" приналежних до Філії. Гарний прапор і символіка якнайкраще підібрана. Рисунок проекту дав проф. Буцманюк, а повну працю вишиття прапора узяла на себе добродійка Пеленська, за що справді належиться п-ні Пеленській велике признання, не тільки від Виділу Філії і Читалень, але і від всього українського громадянства Жовківщини. Добір красок, подрібне виконання, якнайкраще відтворення образа Володимира Великого; скільки недоспаних ночей! (прапор вишитий протягом одного місяця). До прапорового почоту призначила Філія найкращі три освітні гуртки: Дівочий гурток Читальні „Просвіти" Боянець, Гуртки істориків Читальні „Просвіти", Крехів Провала і Воля висоцька, провідником почоту назначено п. Кобрина, гостя інструктора освітнього гуртка, а його заступником п. Павліну Михайла, інструктора гуртка. Цілий почот начисляв 24-х людей. Кожний гурток зодягнений якнайбільше однаково (Дівочий гурток— малинові спіднички, вишивані сорочки і фартушки, гурток істориків Крехів Провала, сині шаравари, вишивані сорочки, гурток істориків, Воля висоцька, білі шаравари, вишивані сорочки, всі темносині гарасівки при сорочках, голова відкрита). Карність почоту була бездоганна, прапор мав належну опіку не тільки в часі виступів, але й під час перерв. і Рух на вулицях біля церкви св. Тройці, не був великий, так що необізнані почали виявляти побоювання, що Свято не вдасться задля малої кількості учасників. Але не тільки так на око видавалося, бо уставка до походу відбувалася на бічній вуличці (невидній для тих, які були під церквою) там стояло зорганізованих до походу около 8- тисячів людей. Ніщо не заколотило поваги Свята, бо впорядники робили добре свою службу, а передовсім розвідники. (Треба було навіть деяких підозрілих усунути, але це пройшло непомітно)."
Фрагмент з тодішньої газети "Наш прапор" від 11.09.1936, що на світлині. Стиль збережений.
"30-літній Ювілей Філії "Просвіти" в Жовкві. Жовківська Філія від якогось часу веде дуже оживлену діяльність. Доказом цього хоч би минулорічне повітове Свято Філії (І. Змаг просвітянських гуртків, хорів, дівочих гуртків в дні 14. 7. 1935 р.), новооснованих і відновлених 11 читалень, засновання 27 освітніх гуртків (передовсім гуртків доросту „Молодої Просвіти"). В Філії працюють, освітній організатор і 3 освітних інструкторів. Найкращим доказом підсиленої праці Філії це Ювілейне Свято Філії, яке відбулося дня 23 серпня 1936 р. при справді численному небувалому досі в Жовкві здвизі народа. В цьому дні посвячено перший (в краю) філіяльний прапор, завилися перші просвітянські відзнаки (в краю), а зразково переведена Академія була доказом, що дійсно рівень просвітянської праці в Жовківщині високий. Такий високий, що годі було цього сподіватися по донедавна напів москвофільському й сельробівському повіті. Похід був величавою всєнародньою маніфестацією цілої Жовківщини найбільшою імпрезою яка коли небудь відбулася в Жовкві. Всю підготову до Свята перевела своїми силами канцелярія філії „Просвіти" (освітній організатор і 3 освітних інструкторів (Громадянство Жовкви занялося в останніх днях підготовок) буфету і повнило службу касієрів при вступах (дохід зі вступів 530 зл.). Комітет не виєднав дозволу на відспівання всіх пісень; тому на Ювілейній Академії набуло поодиноких виступів пісень. Підготова до Ювілейного Торжества була дуже важкою, бо випала якраз на час жнив, але село виказало свою свідомість, бо проби відбувалися постійно, а дівчата, провідниці дівочих гуртків, нераз йшли й по 20 30 км на пробу до Жовкви. Богато праці в підготову хорів вложив освітний Інструктор — дирігент хорів п. Ґіжевський Я.; богато праці вложив в підготову Куликівщини, освітний інструктор п. Сорока Василь. В збірному хорі взяло участь 37 хорів читалень, разом 1300 членів хорів, зіспівання було бездоганне, але ж недаром відбувалися проби поодиноких хорів і районові проби та в день Ювілею збірна проба всіх хорів. Районові проби перевели дирігенти: Чайківський Кость, Крупник Павло, Маївський Мирон, Ґіжєвський Лев. Виступ так великого збірного хору (біля 1300 осіб) це хиба одинокий в тому роді в краю в останніх роках. Виконання гімнів (просвітянського. рідношкільного, національного й „Заповіту") було бездоганне, зіспівання, динаміка було навіть так добре, що перейшло сподівання. Рівно ж виступи дівочих гуртків зробили якнайкраще вражіння, але недаром дівчата нежаліли ніг на проби до Жовкви протягом цілого місяця. Підготовку тих виступів перевів освітний організатор. Служба божа Раннім ранком в неділю 23. серпня (год. 6 ) в Повітовім Домі були І вже впорядники з найдальших сіл (около 200 людей), де приділено їм рід служби), перегляд вулиць, відділ наколесників, уставка до походу, охорона прапору, служба на цвинтарі, на площі, опіка над хорами, „Молодою Просвітою). В 7 год почали з’їздитися хори, а в год. 8-й переведено останню пробу всіх хорів. По пробі всі хори відійшли до церкви св. Тройці на Службу Божу; хори крім ювілейних відзнак мали свої окремі значки (картки з написом „хор"). Біля церкви св. Тройці почалася в год. 8.30, Полева Служба Божа, на якій співали на переміну хор Читальні Бутини (І-ший хор повіту нагороджений І-шою нагородою на (Просвітянському Змагу 14. 7. 1935 р.) і церковний хор Жовква. На цвинтар біля церкви впущено тільки хори гуртки „Молодої Просвіти" і хрестних батьків (пізнати їх можна було по окремих значках-картках з написом „Молода Просвіта", „Хресні батьки*. (Деякі нарікали, що не могли увійти на цвинтар але ж годі було всіх допустити, бо самі хори начислили 1300, гуртки „Молодої Просвіти", 400, а хресних батьків було близько 400 осіб. Гарну проповідь виголосив о. ігумен Пелех Модєст. Між церковними хоругвами красувався прапор Філії „Просвіта". Вже чим, як чим, але прапором може Філія похвалитися (цеж перший філіальний прапор в краю). Краска прапора біла, краска сільського полотна. Прапор цілий тільки вишитий: на першій стороні образ Володимира Великого, на другій вид розтвореної книжки з написом „Учітеся брати мої, думайте, читайте", а краями прапора на обох сторонах вишиті назви Читалень „Просвіта" приналежних до Філії. Гарний прапор і символіка якнайкраще підібрана. Рисунок проекту дав проф. Буцманюк, а повну працю вишиття прапора узяла на себе добродійка Пеленська, за що справді належиться п-ні Пеленській велике признання, не тільки від Виділу Філії і Читалень, але і від всього українського громадянства Жовківщини. Добір красок, подрібне виконання, якнайкраще відтворення образа Володимира Великого; скільки недоспаних ночей! (прапор вишитий протягом одного місяця). До прапорового почоту призначила Філія найкращі три освітні гуртки: Дівочий гурток Читальні „Просвіти" Боянець, Гуртки істориків Читальні „Просвіти", Крехів Провала і Воля висоцька, провідником почоту назначено п. Кобрина, гостя інструктора освітнього гуртка, а його заступником п. Павліну Михайла, інструктора гуртка. Цілий почот начисляв 24-х людей. Кожний гурток зодягнений якнайбільше однаково (Дівочий гурток— малинові спіднички, вишивані сорочки і фартушки, гурток істориків Крехів Провала, сині шаравари, вишивані сорочки, гурток істориків, Воля висоцька, білі шаравари, вишивані сорочки, всі темносині гарасівки при сорочках, голова відкрита). Карність почоту була бездоганна, прапор мав належну опіку не тільки в часі виступів, але й під час перерв. і Рух на вулицях біля церкви св. Тройці, не був великий, так що необізнані почали виявляти побоювання, що Свято не вдасться задля малої кількості учасників. Але не тільки так на око видавалося, бо уставка до походу відбувалася на бічній вуличці (невидній для тих, які були під церквою) там стояло зорганізованих до походу около 8- тисячів людей. Ніщо не заколотило поваги Свята, бо впорядники робили добре свою службу, а передовсім розвідники. (Треба було навіть деяких підозрілих усунути, але це пройшло непомітно)."
Немає коментарів:
Дописати коментар