Наше місто Жовква — на перший погляд маленьке містечко з багатовіковою архітектурою. Але за кожною вуличкою, за кожною старою брамою — історії людей, які змінювали світ. Тут народжувалися ті, про кого мовчали енциклопедії, архіви, але чиї ідеї, вчинки й боротьба стали частиною великої історії. Жовква — це місто невідомих історій людей, що залишили по собі слід далеко за її межами.
Кожного разу дивуюся, як у такому невеликому місті творилося стільки людських історій. І з нашого міста розпочинали свій життєвий шлях багато справді унікальних людей. Ось чергова історія.
Карл Фольк — уродженець Жовкви, борець із нацизмом.
1 квітня 1896 року в містечку Жовква, в єврейській родині середнього класу, народився Карл Фольк — людина складної долі, політичної еволюції та незламної волі. Його життєвий шлях проліг через Галичину, Моравію, Прагу, Москву, Пекін, Берлін, Гамбург, Париж, Нью-Йорк — і всюди він залишав слід як інтелектуал, журналіст і політичний діяч.
Фольк був комуністом — не лише за партійною належністю, а й за переконаннями. Однак не сліпим послідовником, а критичним і зрештою опозиційним діячем, який усвідомлено вийшов із партії, коли вона втратила людське обличчя. Ще в студентські роки в Празі він долучився до соціалістично-сіоністської партії «Поалей Ціон», а з 1921 року став членом Комуністичної партії Чехословаччини. Відтак — дипломатична місія в радянському посольстві в Пекіні, робота в прес-агентстві у Відні, а згодом і активна діяльність у Комуністичній партії Німеччини (КПН), зокрема під час Гамбурзького повстання 1923 року.
Та Фольк не був догматиком. Його відраза до тоталітаризму й надмірного авторитаризму партійної верхівки привела його до фракції «Примиренців», яка виступала за переосмислення курсу КПН. Він засудив сталінські репресії, включно зі смертю Бухаріна, і в 1938 році офіційно порвав із комуністичною партією. Надалі він став ближчим до демократичного соціалізму й підтримував контакти із соціал-демократами, хоча до їхньої партії так і не вступив.
Фольк активно боровся з нацизмом — у Німеччині, у вигнанні, в підпіллі, на фабриках, серед робітників. Після 1933 року він змушений був тікати до Франції, а з початком війни — до США, де продовжив боротьбу вже як журналіст і критик тоталітарних режимів.
Помер Карл Фольк у березні 1961 року, залишившись для історії постаттю, що пройшла шлях від революційного ентузіазму до розчарування в диктатурі, зберігаючи при цьому вірність ідеалам соціальної справедливості, гідності й опору тиранії.
Немає коментарів:
Дописати коментар