Народжена у старовинній Жовкві, Орляна Кузьмич (1944–2001) стала однією з тих жінок, що залишили глибокий слід у містобудівній історії України. Вона була не просто архітекторкою — вона була візіонеркою, чий талант, знання й рішучість сформували сучасне обличчя Рівного.
Після завершення навчання у Львівському політехнічному інституті, Орляна Іванівна понад 30 років віддала місту Рівне: працювала в управлінні головного архітектора, стала його заступницею, а згодом — професоркою і завідувачкою кафедр у Національному університеті водного господарства та природокористування. Вона не лише творила проєкти, а й формувала ціле покоління архітекторів.
Її бачення — це не просто будівлі й дороги, це гармонійне поєднання природи та міського простору. Завдяки їй з’явився гідропарк із легендарними мозаїчними скульптурами: крокодил, дерево, Нептун — ці образи й досі впізнають мешканці Рівного. Вона ж ініціювала й першу виставку квітів у міському парку. А ще — розробила водно-зелений діаметр, генеральний план міста, систему зелених насаджень і зону відпочинку в Решуцьку.
Лауреатка Державної премії УРСР у галузі архітектури, заслужена діячка науки і техніки України, член-кореспондент Української академії архітектури — усе це не просто звання, а визнання глибини її внеску.
Немає коментарів:
Дописати коментар