Синагога Собеського

Продовжуємо розповідати про жовківський єврейський штетл. Сьогодні мова про синагогу. Це єдина збережена пам'ятка єврейської історії, що нагадує про їхнє існування в місті. Усі інші або зруйновані або використовуються не за призначенням. Синагога це візитка нашого міста, пам'ятка, що входить у програму незалежного оцінювання. Сьогодні вона перебуває у жахливому вигляді, проте так було не завжди. Поринемо у історію...

Вже у 1635 р. євреї отримали право збудувати в місті муровану оборонну синагогу. Проте зведено її лише наприкінці XVII ст. Жовківська синагога (також відома як «Собеський шул») належить до найвидатніших єврейських пам’яток Європи.

Серед приближених до короля Яна III Собеського було багато євреїв. Один із них, королівський фактор Якуб бен Натан, управитель самбірської економії, під час війн із Туреччиною у 70-х рр. XVII ст. орендував збір мита на всіх митницях Червоної Русі та Поділля. У 1685 р. оселився у Жовкві в домі Собеських. У 1689 р. його вибрано очільником жовківського кагалу.

За кілька років шляхта на гродненському сеймі звинуватила його в хабарництві та блюзнірстві щодо християнства, в результаті чого Натан позбувся посади. На короткий час навіть потрапив до в’язниці, а невдовзі після виходу на свободу помер. Ще одним євреєм, тісно пов’язаним із Яном ІІІ Собеським, був Емануель де Йона зі Львова, придворний королівський лікар, маршалок Сейму Чотирьох Земель.

Жовківську синагогу називали «королівською» не тільки з огляду на її розміри та оздоби, а ще й завдяки позиці 6 тис. злотих, яку король надав на будівництво. Нова мурована синагога в Жовкві постала на місці колишньої дерев’яної біля північних оборонних мурів, поруч із Жидівською брамою. Будівництво під керівництвом королівського архітектора Петра Бебера завершено до 1700 року. Головна дев’ятипільна молитовна зала має розміри 20,55 ☓19,84 м, а в найвищому пункті висота склепіння становить бл. 14, 5 м. Інтер’єр щедро оздоблений фресками та ліпниною. Із західного та південного боків до синагоги прилягають передсінки та бабинці. Божниця накрита так званим зануреним дахом, закритим аттиком, в якому через оборонний характер споруди розташовані бійниці. Ренесансна (з елементами бароко) будівля мала настільки вишуканий вигляд, що католицьке духівництво заборонило її білити, аби вона не затьмарила жовківських костелів.

На початок XX століття припала серія архітектурних невдач синагоги. Для цієї пам'ятки це було століття втрат. Постало питання реставрації синагоги через незадовільний її стан. Проведення реставрації підтримав тодішній консерватор Л. Фінкель. 10 листопада 1904 року юдейська громада звернулася листом до доктора Юліуша Шумлянського – райця Жовкви (надстарости намісництва) про виділення 1000 австр. корон на реставрацію. Необхідну суму пообіцяли надати при умові проведення робіт під наглядом Консерваторського Ґрона . Однак відновлювальні роботи, що почалися 1908 року, керівництво громади не погодило з Ґроном. Не зважаючи на пам’ятковий характер споруди, була знищена традиційна синагогальна поліхромія з першої пол. XIX ст. Стіни перемалював в рожевий колір львівський театральний художник Зиґмунд Бальк, прикрасивши їх ясними фестонами. Такі реставрації перетворили головну єврейську святиню, за свідченнями тодішніх архітекторів, на літній театрик.

Вже в перші дні німецької окупації, у 1941 р., нацисти намагалися знищити синагогу. Внаслідок спроби її підриву була повністю зруйнована південна жіноча галерея, західна брила втратила дах та склепіння емпори, а в головному молитовному залі було зруйновано три поля склепінь та колони, а також дах.

У 1963 р. частково відновлену синагогу було внесено до Реєстру пам’яток архітектури. Незважаючи на цей статус, будівлю використовували як склад. Від початку 90-х рр. ХХ ст. розроблялася різна реставраційна документація, але через відсутність відповідних коштів не вдалося розробити концепцію цілісної реставрації синагоги.

Жовківська оборонна синагога занесена до списку Нью-Йоркського фонду світових пам’яток «100 пам’яток світу, які знаходяться в загрозливому стані», внаслідок чого в 2000 р. почалася реставрація. Але після виявлення фактів нецільового використання коштів реставрацію було зупинено. У 2007 р. головну брилу синагоги вкрили мідною бляхою. Будівля перебуває в аварійному стані, однак планується її реставрація.

У 2012 р. Національний банк України ввів у обіг пам’ятні монети номіналами у 5 та 10 гривень «Синагога у Жовкві» серії «Пам’ятки архітектури України».

Фото 1916 року Джерело

Фото Генріка Поддембського 1938 р.

Додаткова інформація: стаття про синагогу

Також про синагогу читайте у розділі " Єврейська спадщина Жовкви"