Історія про Leopold Robicsek (Робічек), чиє ім'я можна зустріти на будинку на вулиці Львівській 8-10.
Леопольд Робічек (1856-1929): підприємець, винахідник і майстер роботи з пресою
Історія цього австрійського підприємця це приклад того, як завдяки газетним згадкам можна відтворити життєвий шлях людини, яка не залишила після себе повноцінної біографії, але регулярно з’являлася у публічному просторі. За матеріалами австрійської преси кінця ХІХ — початку ХХ століття можна простежити його діяльність як підприємця, власника фабрики та активного учасника економічного життя Відня.
Перші згадки про Робічека датуються 1881 роком. Тоді він фігурує у газетах як член веслувального товариства «Donauhort». У серпні того року «Neue Freie Presse» повідомляє про інцидент у Нусдорфі, де чоловік упав у воду і був витягнутий на берег за участі Робічека. Уже за кілька днів у пресі з’являються уточнення щодо обставин події, а сам Робічек публічно подає власну версію.
Того ж року він опинився серед тих, хто вижив під час трагічної пожежі у віденському Рінгтеатрі 8 грудня 1881 року. До речі, чи знали ви, що саме після цієї події з'явилася потреба переобладнати усі державні споруди.
У 1883 році Робічек уже згадується як підприємець. Разом із Олександром Герцогом він був зареєстрований як комісійний торговець сільськогосподарськими машинами та їхніми частинами (адреса: Відень, Praterstraße 50). У наступні роки він активно займається підприємницькою діяльністю, зокрема купівлею та продажем нерухомості.
12 листопада 1885 року : Леопольд Робічек купує будинок на Нестройгассе, 6 у 2-му районі Відня у Моріца та Жозефіни Пашка за 18 000 флоридів (майже 231 000 євро сьогодні).
Саме фірма за цією адресою надіслала до Жовкви ці зелені віконні жалюзі.
Важливим етапом стало перейменування у 1887 році фабрики Юліуса Пашки на «Фабрику машин і металоконструкцій Леопольда Робічека». Підприємство виробляло вдосконалені ролставні, які рекламувалися як «безшумні». Хоча преса активно популяризувала цей винахід, у публікаціях траплялися суперечності, що свідчить про характерні для того часу рекламні перебільшення.
Робічек також проявляв соціальну активність: у 1889 році він надав притулок жінці, яка залишилася без житла. Того ж року його фірма «Leop. Robicsek & Herzog» була ліквідована, після чого він виступав як єдиний ліквідатор і продовжив діяльність самостійно.
У 1891 році він одружився з Елізою Розенталь. У 1890-х роках активно використовував пресу для комерційних і фінансових оголошень, а також реагував на суспільні події, зокрема страйковий рух у Відні.
На початку ХХ століття Робічек займався операціями з нерухомістю. У 1903 році його фабрика згадується у зв’язку з пожежею, однак сам підприємець повідомляв, що його майстерні не постраждали.
У 1905 році він продав своє підприємство, після чого новим власником став Якоб Ліберман.
Останні згадки про Робічека датуються 1920-ми роками і пов’язані з фінансовими та підприємницькими справами у Відні.
Згідно з некрологом, Леопольд Робічек помер 29 квітня 1929 року. У повідомленні про смерть згадуються його найближчі родичі - дружина Еліза Робічек, а також, ймовірно, діти чи родичі: доктор Ганс Робічек, Ільзе Робічек і Стефан Робічек.
Похований він у місті Баден, де до сьогодні зберігся його надгробок.
Таким чином, Леопольд Робічек постає як активний підприємець своєї епохи, діяльність якого охоплювала торгівлю, промисловість і нерухомість. Його життя добре ілюструє динаміку економічного та суспільного розвитку Відня кінця ХІХ - початку ХХ століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар