Отець Володимир Стех — музичний голос віри з Галичини до Америки: жовківський слід.

У гущі духовних і культурних зрушень, що охоплювали Галичину наприкінці XIX — на початку XX століття, вирізняється постать, що поєднала чернечу скромність із мистецьким талантом, а місцеве служіння — з місією за океаном. Це був отець Володимир Василь Стех (1863–1945) — священик-василіанин, композитор, місіонер, який залишив по собі не лише десятки парафій, а й понад 80 духовних пісень, що й досі звучать у храмах.

Народжений 12 липня 1863 року в селі Вербиця Равського повіту, що нині в Польщі, Стех виростав у релігійному середовищі Перемишльської єпархії УГКЦ. У 18 років вступив до василіанського чину в Добромилі — осередку духовної реформи, який виховав цілу плеяду ревних і освічених ченців. Ще юнаком він виявив схильність до музики: не просто виконував, а творив — поезію, пісні, мелодії.

Пройшовши шлях формування в монастирях Львова й Кристинополя, Володимир Стех був висвячений на священика в 1889 році. У цей час починається його активна душпастирська діяльність, тісно пов’язана із Жовквою — містом, яке стало духовною і творчою пристанню для отця-композитора. Саме у Жовкві, в друкарні отців василіан, у 1900 році побачила світ його перша збірка пісень «Віночок благочестивих пісень». Вона включала духовну лірику, яка поєднувала традиційну українську мелодику з християнською символікою — від пасійних мотивів до величних гімнів прослави. Пісні, як-от «Під Твоїм хрестом я падаю» або «Хваліть долини, гори», стали популярними не лише серед монахів, а й у народі, перетворившись на частину духовної ідентичності.

Отець Стех був не просто священиком, а культурним провідником. Його служіння охоплювало Бучач, Дрогобич, Краснопущу, та знову Жовкву, де він продовжував укладати та видавати нові збірки пісень, зокрема «Народні та церковні пісні». Вони допомагали українцям вкорінювати віру в музику — у спосіб, доступний і зрозумілий серцю.

З 1907 року його шлях проліг до Сполучених Штатів Америки, де він відповів на поклик першого українського єпископа у США — Сотера Ортинського. Він заснував парафії у Буффало, Міннеаполісі, Північній Дакоті, а згодом осів у Елміра-Гайтс. Проте й за океаном зв'язок зі старою батьківщиною не обірвався: нові збірки духовної музики отця Володимира виходили в Жовкві аж до 1928 року, зокрема «Ангельський хор» і «Літургічні мелодії».

Отець Володимир Стех помер у 1945 році, залишивши по собі не лише написані ноти та поетичні рядки, а й цілу школу духовного музикування. Його спадок, народжений на землях Галичини й окрилений у Жовкві, долетів до тисяч сердець по обидва боки Атлантики. Він залишається прикладом того, як музика та віра можуть разом творити культурну пам’ять народу.