"ПОВІТРЯ, помір або чорна смерть так звалися пошестні недуги, що в давні часи спричинювали смерть цілих соток і тисяч народу. В Жовківщині повітря лютувало дуже часто. В 1651 і 1652 р. появилася пошесть в місті Жовкві, налякані міщани почали втікати з міста, шукали захисту по полях і в лісі, але й там смерть брала свої жертви; міська рада визначила окремий податок на прохарчовання тих «заповітрених». В 1662 р. в липні похмурий голос дзвонів дав знати міщанам, що знов появилося повітря; хто міг, утікав і рятував життя. Опісля повітря було 1705, 1719 і 1770 р. В останньому році пошесть була особливо грізна, люди гинули десятками щоденно. Жовківські міщани, християни, утекли зразу до Скваряви, пізніше до зіболецьких лісів; жиди схоронилися у блищиводському лісі - померло їх там 1800 люду. Гірка була доля тих, що заслабли на повітря: найближчі кидали їх, рятуючи життя, нещасні мучилися без опіки і вмирали з голоду. Трупи лежали без похорону по лісах, пси розшарпували тіла і розносили дальше заразу. Повітря 1770 р. тривало від Зелених свят до зими. До нещастя причинилися дуже спеки, що тривали аж до жовтня, ще в листопаді було тепло, щойно кінець грудня став холодний і тоді пошесть устала. Люди верталися до своїх осель і ставили хрести на могилах померших. Пам'яткою цієї пошесті з того року є дві фігури на дереві до Глинська, одна деревляна, друга мурована. В 1831 р. була в Жовківщині холера."
З минулого Жовкви, 1930.
Немає коментарів:
Дописати коментар