З історії українських організацій Жовкви: Сокіл
"Перші загальні збори тов. «Сокіл» в Жовкві відбулися 11 листопада 1906 р. В початках товариство стрічало різнородні перешкоди. Перший голова був москвофіл і нічим не причинився до зросту товариства «Сокіл» не мав свого локалю, містився в кімнаті Народного Дому, а вечерниці давав в залі Руської Ради на Винниках, але москвофільські проводирі невдовзі відмовили «Соколу» і одної і другої зали. Щойно коли повстало кредитове товариство «Віра» і найняло ширший локаль в ринку, «Сокіл» почав розвиватися нормально. В перших роках діяльність проявлялася в уладжуванню аматорських вистав, вечерниць і відчитів; біля початкової організації заслужився багато редактор Микола Курцеба, якого обрано дійсним членом. Сокільські вправи розпочато щойно з початком 1912 р., інструкторами були Андрій Лущик і Сильвестр Сагайдак, а також Адольф Кишакевич. В тім часі також члени «Сокола» прибралися в сокільські однострої і закуплено прапор товариства. Все те роблено в приспішенім темпі, щоби підготовити окружний сокільський здвиг.
Здвиг відбувся незвичайно святочно дня 2 червня 1912 р. на громадськім пасовиську «Кільчини» при Туринецькій вулиці. Невелику площу (150 х 120 метрів) обведено кільчастим дротом і висаджено довкола соснами, на кожній сосні були два жовто сині прапори; в полудневої сторони була тріумфальна брама з 8 сосон з гербом України, прапорами і написом «Гаразд». По середині була каплиця, недалеко промовниця, дальше квадрат обведений лавками-місце для вправ. Свято розпочалося о 11 год. Службою Божою, яку відправив крилошанин о. Іван Чапельський зі Львова в асисті оо. Ігуменів Бурдяка і Градюка; опісля відбулося посвячення прапора і вбивання цвяшків. Промови виголосили о. Фещак, посол др. С. Дністрянський, др. М. Волошин, Б. Бубела, М. Курцеба. Цю першу частину свята закінчив похід до ринку, де відбулася дефіляда перед старшиною і почесними гістьми. На чолі походу був стяг Січовиків з Мачишина в числі 26 коней під проводом отамана Федя Музики, що їхав на воронім коні з булавою в руці; дальше ішла орхестра, впорядчики і президія ( Дністрянський, Волошин, Василь Галапац, Курцеба і один чеський Сокіл), відтак жовківський сокільський стяг в числі 20 з хорунжим Дм. Козаком і стяги Львів, Цішанів, Винники, Клепарів - всіх Соколів в одностроях було 150; за ними йшли Січ з Вербиці, Сокіл з Зашкова, Січи з Замочка, Вязової, Бутин, Мостів Великих, Дворець, Мокротина, Скваряви Старої, Куликова, Еренфельду- всіх біля 500, дівочі чети з Жовкви, Мокротина і Мачишина, біля 100 дівчат; разом учасників було 700. Дефляда в ринку тривала 20 мінут. По полудні від 4. год. була друга частина свята -фестин з вправами сільських Січовиків в числі 120.
Головами Сокола були: 1906-1907 Лев Бурак, 1907-10 Василь Галапац, 1910-11 Д-р Теодор Жовнірчук, 1911-19 Василь Галапац. В часі світової війни діяльність Сокола була перервана. Щойно по війні 1922 р. відновлено діяльність Сокола і головою став д-р Гриць Лучаківський, а його заступником Захар Скібіцький, який по відїзді д-ра Лучаківського в 1924 був урядуючим містоголовою. В 1925 р. вибрано Стефана Бродика, а від 1929 р. головою в Кость Сало, начальником Йосафат Галапац, а начальником орхестри Гриць Саламаха. Треба замітити, що ще 1913 р. Сокіл закупив дуту орхестру, яку з часом доповнено декількома інструментами. В 1919 р. забрано Соколовий прапор, а як памятка по нім лишився ще держак з вбитими памятковими цвяшками."
З минулого Жовкви, 1930. - с. 24-25.
Немає коментарів:
Дописати коментар