ПОВІТОВИЙ СОЮЗ КООПЕРАТИВ В ЖОВКВІ
Боротьба за свою державність програння її привело український народ до пересвідчення, що правдиву самостійність може здобути лише народ економічно незалежний. Тоді виринуло питання, в який спосіб до цего дійти та здобути всі ділянки народнього господарства. По розвазі остав лише оден спосіб, а то такий, якийби цілу масу втягнув до активної праці в цім напрямі - а це кооперація. Для підготовки кооперативних робітників улаштовує Краєвий Союз Ревізійний у Львові у маю червні 1921 р. шістьтижневий курс, Абсольвент цего курсу Антін Гумен вертає до свого повіта І тут у Жовкві відповідно до організаційного пляну Краєвого Комітету Орґанізації Кооператив покликає до життя Повітовий Комітет Орґанізації Кооператив з головою п. проф. Антоном Ульванським 1 п. Іваном Орловським яко секретарем. Орґанізатором лишається Антін Гумен, а йому до помочі голоситься сам Льонґин Антоневич, син священика, котрий укінчив торговельну школу на Великій Україні і мав змогу запізнатись там з кооперативною орґанізацією.
Перед війною і в часі війни кооперативна орґанізація розвинула була вже деяку свсю діяльність, яка в нашім повіті обмежилась майже виключно до кредитових кооператив. По війні одначе ізза переміни валюти та девалюації цей рід кооператив підупав цілковито і се підірвало довіря до них та взагалі вбило на довший час можність їх істновання. Треба отже було звернутись з інший бік, в ділянку, яка безумовно давала велику можність визиску чужинцями нашого загалу, до торговлі.
Приступлено до віднови трьох торговельних кооператив, які повстали в часі війни, а то в Бутинах, Мостах великих Любелі, та розпочато орґанізацію нових. В короткім часі повстали такі кооперативи: »Згода« в Боянци, »Визволення« в Вязовій »Спілка« в Двірцях.
На день 23 вересня 1923 р. скликано основні збори Повітового Союза Кооператив, який мав продовжати дальше діяльність Комітету в напрямі орґанізації, а рівночасно давати фахову пораду та урухомити маґазин для заосмотрювання цих кооператив в потрібний товар. Збори відбулися при участи відпоручників вище наведених кооператив, а крім того двох місцевих кредитових »Віра« і »Народний Дім« та торговельної спілки »На родний Базар«. Разом отже було 7 торговельних кооператив, які щойно розпочали свою діяльність,і 2 кредитові, які лише адміністрували своїм майном.
На цих зборах вибрано Надзірну Раду в слідуючім склад: Вп. Іван Сінґаленич суддя, голова, о. Софрон Соколовський ЧСВВ., о. Олекса Гоцький, п. Осип Пеленський, п. Антін Ульванський, п. Василь Дацик і Яцко Новосілець. — До Дирекції ввійшли: Льонґин Антоневич, Антін Гумен і Микола Душеньчук.
Приміщення для Союза відступило Кред. Тов. »Віра« в своїм передсінку. Тут помістилася канцелярія Союза, а в однім бюрку і шафі »маґазин«.
Наразі зайнялась Управа лише дальшою орґанізацією кооператив, залишаючи торговельну роботу по одній малій спробі зі шкірою. Вислідом сталих поїздок і пропаґанди являється основання в короткім часі знова кількох кооператив, так, що з початком 1922 р., числить Союз вже 12 членів кооператив. На уділи вплатили вони 320.000 мк., що в перечисленню рівняється приблизно 34 дол. амер.
Це було ціле власне майно Союза і з тим розпочав Союз в марті 1922 р., свою мініятурну торговельну діяльність. Та з часом діяльність та більшая завдяки деяким одиницям, які свої ощадности складають в Союзі . Свідомійші одиниці на селі вступаючи в члени кооператив, зрозуміли дуже скоро, до чого зміряє кооперативна орґанізація, та радо горнується до них, і тим дають змогу, помимо тяжкого загального господарського положення, девалюації, їм гарно розвиватись. По якімсь часі деякі з цих кооператив відкривають свої промислові відділи, як олійні (Боянець, Деревня, Купичволя), цегольня (Боянець), дахівкарня (Желдець), а відтак відділи молочарські в Желдци, Боянци, згодом в Деревни, Добрусині і Двірцях. Рівнож маючи на увазі піднесення господарського положення села, закуповують кооперативи машини до спільного ужитку, даючи загалови можність пізнати значіння її для розвитку господарства.
В селах, де нема читалень, кооперативи ведуть просвітну роботу, творячи у себе читальні, даючи аматорські вистави, закуповуючи книжки до бібліотек 1 ін.
В грудни 1923 р. помер член Дирекції Союза, Льонґин Антоневич, ідейний і відданий робітник на кооперативнім полі. На його місце приходить Іван Цюропайлович, а на окремого люстратора і орґанізатора анґажує Союз Івана Грабара.
З початком 1924 р. улаштовує Повітовий Союз одномісячний кооперативний курс, який закінчило 32 учасників. Сітка кооператив зросла до 29 а приміщення Союза значно поширилось через переведенна фузії з кред. кооп. »Віра« , та винаем двох кімнат на маґазин в Народнім Домі.
Через дальших 5 літ основано ще 12 кооператив так, що з кінцем. 1929 р. числить Союз 37 членів-кооператив. Є це майже цілковито обняті кооп , орґанізацію всі села (крім двох), які під оглядом торговельним тяготіють до Жовкви.
Власне майно Союза виносить в цім часі 45.22б-75 зп., або 5,200 дол. ам., отже від 1922 р. побільшилось 145 разів.
Союз затрудняє 10 службовиків, межи ними інж, аґронома, для провадження науки поступового рільництва.
В 1929 р., закупив Союз біля 2-морґову площу біля зелізничої стації та поробив приготовання до будови власної домівки, яка має розпочатися з весною 1930 р.
Девять літ існовання Повітового Союза кооператив, проломило леди нашої байдужности до господарських справ, та з цим заложено підвадяни під власне господарське життя .
Немає коментарів:
Дописати коментар