Окрім офіційно визнаних праведників були мешканці, яких історія призабула. Вони теж свідомо ризикували своїм життям та рідних, допомагаючи євреям. Серед них – Анна Слюсар (1919-2005) переховувала Ізака Шпріцера, який проживав в Бразилії. Її донька охоче надала післявоєнну переписку Анни з дружиною Ізака Манею. У листах сім’я Шпріцерів називає Анну сестрою, добродійкою, рятівницею. Дізнаємося, що вона віддала Ізакові документи свого першого чоловіка Стаха Василецького, який несподівано помер у 1942 році. Згідно зі свідченнями нині покійної Анни з Ізаком, жінка росла тут з дитинства, жили по-сусідству в одному будинку. Дізнавшись про чергову акцію, вирішила переховати Ізака. Коли навідувались німці, говорила, що це її брат Стах, а потім через знайомих відправила його на Волинь у безпечне місце. Анна дуже переживала, адже розуміла, що своєю поведінкою наражала на небезпеку життя батьків та маленької донечки. У 1944 році після визволення міста Ізак повернувся у Жовкву разом з молодою дружиною. Казав, що хоче виїхати за кордон. Вже від’їжджаючи, попросив свою рятівницю дати йому свою золоту обручку, оскільки не мав зовсім грошей у далеку дорогу. У 1946 році надіслав листа і повідомив, що живе у Бразилії в Ріо-де-Жанейро, дякував за обручку, яка багато разів виручала його, коли не було грошей. На жаль батьки Ізака загинули, йому ж вдалося зберегти життя, завдяки подвигу простої мешканки Жовкви.
Ісаак (Ізак) Шпріцер
Анна Слюсар
Родина Анни Слюсар надала нашій команді рідкісні та унікальні фотографії бразильського життя Ісаака Шпріцера і його близьких.
Джерело : з особистого архіву родини Анни Слюсар
Немає коментарів:
Дописати коментар