23 червня 1959 року в Африці, в Лулуабурзі (нині Кананга), у Бельгійському Конго (нині Демократична Республіка Конго), помер Тадеуш Криницький.
Незважаючи на те, що в той час помирала людина – уродженець королівського, учасник польсько-української війни та видатний будівничий заводу в Мосціцях, факт його смерті не був зафіксований ні в місцевій, ні в національній пресі Польщі.
Тадеуш Криницький (або, згідно з церковними записами, Влодзімєж Люціан Тадеуш Криніцький) народився 16 січня 1893 року в Жовкві, невеликому містечку, розташованому приблизно за 30 км на північ від Львова. Оскільки на той час Жовква була повітовим містом у Галичині, то Тадеуш народився в Австро-Угорській імперії, як підданий цісаря Франца Йосифа (тепер місто в Україні). Тадеуш походив із шляхетської родини гербу Кораб. Згідно з висновками Єжи Криницького, опублікованими в альманасі Мушини, родоначальником роду був Ян Криницький, який отримав шляхетство від короля Сигізмунда III Вази 17 серпня 1610 року на полі битви під Смоленськом за заслуги як у цій битві, так і в попередніх війнах, переважно з Москвою. Слава діяльності Яна Криницького мала бути великою, бо навіть відомий бароковий поет Вацлав Потоцький присвятив йому один зі своїх віршів. Батьками Тадеуша були Богдан Криницький і Меланія, уроджена Литвинович. У нього також був старший брат. У родині Криницьких була давня юридична традиція, і батько, і дід були суддями в Жовкві. Проте Тадеуш не пішов шляхом своїх предків. Закінчив реальне училище і здав випускний екзамен середньої школи. Потім вступив до Львівської політехніки, але його навчання було перервано подією, яка сталася 28 червня 1914 року в Сараєво. У цей день було вбито спадкоємця австрійського престолу - ерцгерцога Франца Фердинанда Габсбурга, що призвело до початку Першої світової війни.
Початок глобального конфлікту вплинув на подальшу долю Тадеуша. На початку серпня 1914 р. був мобілізований і разом із братом вступив до лав австро-угорської армії. Наприкінці літа розпочався великий наступ російських військ у Галичині, внаслідок якого росіяни на початку вересня 1914 р. захопили Львів. Тадеуш отримує офіцерський чин, а його старшому братові пощастило менше, від отриманих поранень помер.
Далі Тадеуш долучається до українсько-польської війни. У цей ключовий період боротьби за Львів однією з найважливіших постатей був Тадеуш Криницький. Відразу після початку конфлікту він вступив до лав польських військ, що формувалися, і брав участь у боях. На початку листопада 1918 р. Тадеуш організував і став командиром першої польської кавалерійської частини у Львові. Цей підрозділ, називався «Вовками». Своїм зловісним прізвиськом кавалеристи Криницького завдячували особливому способу ведення бою, який передбачав нічні набіги на ворога.
Осяяний військовою славою, він, безсумнівно, був привабливим партнером для жінок, які шукали чоловіка. Тож не дивно, що він мав успіх серед представниць прекрасної статі та викликав інтерес майже на два роки молодшої за нього Ванди Гелени Туржанської, яка народилася у Винниках під Львовом 17 листопада 1894 року. Насправді Ванда була дочкою Казімєжа Заваділа та Емілії, уродженої Баух, але вона втратила батька в молодому віці. Овдовіла мати Ванди вийшла заміж вдруге на початку 20-го століття, цього разу за юриста з Жовкви, доктора Казімєжа Туржанського, а її вітчим усиновив Ванду в 1916 році, коли їй було 22 роки, і подарував їй своє прізвище. Тому, вирішуючи одружитися, Тадеуш взяв за дружину Ванду Туржанську. Вінчання відбулося 26 грудня 1918 року в Кракові в монастирі капуцинів. Нареченому було близько 26 років, нареченій майже 24 роки.
Тадеуш Криницький із внуками у Африці. Кінець 50-х років ХХ ст.
Життєва стежина в подальшому заведе Тадеуша Криницького далеко за межі Жовкви і Польщі, навіть Європи. Він опиниться в Африці, де і зустріне свою смерть.
Джерело тексту і фото тут
Немає коментарів:
Дописати коментар