З давніх давен люди задивлялись у небо. І не тільки…, а намагались туди піднятись. В кожного була своя історія. Були відчайдухи, які хотіли підкорити небо на повітряних кулях. Так саме на них!!! Більшість з вас здивується, як це можливо зробити у недалекому ХХ столітті. Хто був цим сміливцем, цією відважною особою, що ризикнула підкорити небо? Кожного разу, коли читаю нове для себе ім'я відомої людини, яка піднялась у небо, родом з України, починаю думати, що відома пісня «Дивлюсь я на небо...» - не лише пісенний символ України, а духовний. Мова піде про Збігнєва Бужинського – польського пілота та конструктора, що народився у Жовкві. Як думаєте, скільки жовківчан про це знають?
З часу свого заснування наше місто було осередком не тільки української громади, але й польської та єврейської, які становили більшість тогочасного населення у ХХ ст. Не дивно, що з Жовкви походять багато відомих людей польської та єврейської громади. Знаю мій друг писав про одного з них – Герша Лаутерпахта. Але наша розповідь про іншого славетного вихідця з Жовкви – Збігнєва Бужинського. Він перший у Польщі спортсмен-повітроплавець, що здійснив 100 польотів на повітряних кулях та двічі виграв славнозвісний Кубок Гордона Беннетта із світовим рекордом.
Збігнєв походив з сім'ї Зофії Бужинської (до заміжжя - Гесс) та інженера лісового господарства Владислава Еразма Бужинського, який займався лісами Івано-Франківщини. Сім'я переважно жила на Львівщині, батько часто був далеко від дому, виховання сина займалася мати. Родина за тими мірками була середнього класу, тому фінансових проблем як таких не було. Робота батька вимагала переїздів, отож Збігнєву довелось повчитись у різних середніх закладах: у Львові, Відні, Кракові. Потім вступив до артилерійського училища в Познані. Коли у звичайного юнака зародилася любов до повітроплавання? Відповідь не однозначна, проте навчання на курсах спостерігачів повітроплавання авіаційної військової школи в Торуні закарбувалися у пам’яті молодого хлопця назавжди. який він закінчив з відзнакою і залишився там викладати.
Влітку 1922 року Збігнєв Бужинський здійснив свій перший повноцінний політ на повітряній кулі. В якості винагороди отримав підвищення по службі та потрапив до корпусу офіцерів аеронавтики. Прагнення зростати як професіонал своєї справи змушує Збігнєва вирушити до Франції – однієї з провідних держав винахідництва, польотів, де проходить навчання на заводі повітряних куль. Після повернення запустив фабрику в польському Легіоново по виробництву тканини для повітряних куль. Під його керівництвом були зроблені перші польські повітряні кулі. На свою маленьку батьківщину він так вже не повернеться. Тепер Збігнєв відомий пілот, талановитий конструктор, у нього амбітні плани, він прагне підкорити небо.
Наприкінці 20-х на початку 30-х років Збігнєв Бужинський бере активну участь у багатьох турнірах з цього виду спорту. Так, під час національного турніру повітряних куль у польоті на повітряній кулі «Львів» разом з Ф. Хінеком у парі посідають перше місце, подолавши 380 км. У наступні роки ця повітряна пара встановлюватиме нові та нові рекорди. Зокрема, стануть першим польським екіпажем на Кубок Гордона Беннетта у 1932 році. Політ відбувався на кулі «Гдиня», вони перетнули 1075 км від Базеля до Білян під Варшавою за 17 годин з середньою швидкістю 63 км / год, яка виявилась найкращою у змаганнях 16 екіпажів. А наступного року на кулі «Торунь» піднялись на найвищу в Польщі висоту - 9762 м, побивши попередній рекорд Польщі.
На наступному конкурсі на Кубок Гордона Беннетта у 1933 році в США Хинек (командир) і Бужинський здобули перемогу. Це була перша польська перемога в цьому конкурсі. На цьому Бужинський не зупинився, він цілеспрямовано досягав результату, встановлював світові рекорди. Подейкують, що не було такої номінації у повітроплаванні, яку не оновив Збігнєв.
З початком Другої світової війни жовківський конструктор опиняється у таборі для військовополонених, де перебуває фактично до її завершення.
Після закінчення війни та звільнення з полону Збігнєв Бужинський закінчив Варшавську політехніку, де отримав диплом інженера-механіка, займається видавничою справою. У 1960 році Збігнєв вирішив завершити свою кар'єру сотим польотим на повітряній кулі.
На особистому фронті у Збігнєва було не все так однозначно та подекуди трагічно. Його перша дружина Марія була арештована 19 травня 1944 року разом з 16-річним сином Марком Дружину з сином розстріляли у гетто в червні 1944 року.Другою дружиною Збігнєва була Антоніна Роєвська, на якій він одружився у вересні 1953 року, вона померла в 1986 році у Варшаві. Антоніна здійснила багато польотів на повітряній кулі разом з чоловіком.
Збігнєв Бужинській помер від раку легень у 1971 році у Варшаві, не дотягнувши зовсім трішки до свого 70-річчя. Його ім'ям названі вулиці у Варшаві та Гданську. За життя був відзначений багатьма польськими знаками пошани та медалями. Дуже хотілось би, щоб одна з вулиць Жовкви також носила його ім'я.
Збігнєв Бужинський
Під час останнього польоту на повітряній кулі
Головний кубок у повітроплаванні – Гордона Беннета
Немає коментарів:
Дописати коментар