Станіслава Джевецька (дівоче прізвище Куб'як) народилася в 1920 році в Жовкві. Про її дитинство та ранню юність відомо небагато. Але нам вдалося дещо відшукати.
Батьком дівчини був Францішек, професійний офіцер, а мамою Альбіна, уроджена Рудковська, померла у 1931 р. У Станіслави було двоє братів. 14 квітня 1940 р. за відмову прийняти радянський паспорт вона разом із молодшим братом Владиславом (помер у 1942 р. від голодної хвороби у віці 16 років) та старшим – Іренеуш емігрують до Пінічного Казахстану. В юнацькі роки була скаутом. Росла у бабусі - Юлії Купнович, (пом. 1938 р.) Спочатку Станіслава навчалася в початковій школі, потім відвідувала середню школу сестер св.
Серка (Сакре-Кер) у Львові, закінчила Державну неповну середню школу і середню школу.
С. Жолкевського в Жовкві і в травні 1939 р. отримала атестат про закінчення середньої школи.
На початку німецько-польської війни та радянської агресії (1939) працювала як
медсестра польового шпиталю в Жовкві. Далі буде участь Станіслави у Другій світовій війні та післявоєнна робота сценаристом. Померла у 2000 році.
У 1943 році вступила до 1-ї польської армії. Після закінчення кадетського училища в Рязані була направлена в 1-й окремий жіночий батальйон Емілії Плятер — заступником командира 1-ї роти стрільців, згодом — заступником командира 7-ї шкільної роти піхотної офіцерської школи в Рязані. У 1945 році закінчила військову службу в званні капітана.
У 1960-х роках вона вирішила написати книгу про Жіночий батальйон. Також Джевецька є авторкою сценарію польського фільму "Бабусина республіка".
Немає коментарів:
Дописати коментар