На цій довоєнній світлині 1918-1939 рр. - площа Ринок. Її нам вдалося віднайти у центрі міської історії Львова.
Прямокутник старовинної ринкової площі в Жовкві з північного боку замикається комплексом споруд церкви та монастиря василіан ( тепер площа Вічева). Праворуч, від сходу, можна бачити торгові ряди - довгий ряд кам'яниць з підсіннями, частина яких була знищена у роки війни. Між тим, кам'яниці з відкритими галереями-аркадами - підсіннями - являють собою єдиний в Україні зразок ренесансних житлових будинків. Королівським привілеєм 1608 р. купувати та продавати товар дозволялося тільки на Ринку, з того часу тут проводились 4 щорічні та 2 щотижневих ярмарки. На передньому плані, перед кінною бричкою бачимо стовп, який вказує напрямки руху - таких маркувань міста не стало після приходу радянської влади. Ліворуч, з північного боку площі, видно куполи церкви Різдва Христового. Згадки про неї є в історичних джерелах від 1606 р., але первісний вигляд церкви не зберігся. Церква була збудована за сприяння греко-католицького єпископа Йосифа Шумлянського та короля Яна ІІІ Собєського наприкінці XVII ст., іконостас розписував відомий український живописець Іван Руткович. Діяльність церкви нерозривно пов'язана з орденом василіан, 1682 р. вони збудували монастир. Під час пожежі міста 1691 р. споруди були знищені, згоріла цінна монастирська бібліотека. 1730 р. збудовано дзвіницю, 1780 р. - двоповерхову монастирську споруду з північного боку, 1790 р. - житловий комплекс для архімандритів із західного боку. Весь василіанський комплекс був оточений муром. Після багаторазових пожеж церкву відбудували 1837 р., актуальний вигляд вона отримала після перебудови 1901 р., яку здійснив львівський архітектор Едгар Ковач. 1891 р. у так званій дяківці біля дзвіниці була відкрита знаменита василіанська друкарня, що діяла до 1939 р., видавництво отців-василіан "Місіонер" відновило діяльність на поч. 90-х рр. У 1939 р. церква та монастир були закриті радянською владою, до 1952 р. приміщення займав місцевий відділок НКВД, а церкву в 1946 р. підпорядкували російській православній церкві.
Нам також вдалося віднайти інші фото початку ХХ ст.
Походження назви Ринок пояснюють тим, що тут жили і працювали найбагатші і найвпливовіші міщани, тут проходили торги і ярмарки, урочисті процесії і святкування. Певною мірою своє значення Ринкова площа (сучасна назва – Вічева) зберегла і сьогодні: у наші дні тут проходять урочисті літургії, мітинги, святкування.
Площа має традиційну квадратну форму і за розмірами приблизно дорівнює території Жовківського замку, чим підкреслювалася рівність феодала і його підданих. Усі розміри і пропорції площі дорівнюють європейським нормам того часу.
За чотириста років своєї історії площа кілька разів змінювала своє призначення, змін зазнавало і планування площі, і забудова, і назва. Однак більшість будинків на Ринку збереглись майже без змін з часів Жолкевського і Собеського, утворюючи унікальний архітектурний ансамбль доби Ренесансу. Сучасний вигляд з гранітною бруківкою, лавами і клумбами площа Вічева отримала після реконструкції, яка тривала з 2003 по 2008 р.
Сьогодні площа Вічева виглядає так
Немає коментарів:
Дописати коментар